Семенко Н. М. Профілактика системної інтоксикації місцевими анестетиками при регіонарній анестезії периферичних нервів та сплетень

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії (PhD) з галузі знань: 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина». Національний медичний університет імені О. О. Богомольця) МОЗ України, - Київ, 2024. Метою проведеного дослідження було підвищення рівня безпеки та ефективності регіонарної анестезії периферичних нервових сплетень. Досягнення поставленої мети було виконано шляхом ретроспективного аналізу випадків системної токсичності місцевих анестетиків в лікарнях України, порівняння інцидентності порушень ритму в ранньому периопераційному періоді під час хірургічних втручань травматологічного профілю із використанням загальної або регіонарної анестезії та визначення більш безпечного гіпнотика при комбінації загальної та регіонарної анестезії у випадку розвитку системної токсичності місцевих анестетиків у експерименті на біологічних моделях кролів свійських. У процесі роботи було виконано три етапи дослідження. На першому етапі було проведено опитування 287 лікарів-анестезіологів, що працюють в лікарнях України. Опитування проводилося з жовтня 2021 року до лютого 2022 року шляхом анонімного заповнення приватно розповсюдженої форми Google. Дизайн опитування затверджено етичною комісією НМУ імені О.О. Богомольця (протокол №151 від 25 жовтня 2021 року). Під час заповнення анкети всі учасники підписали цифрову форму інформованої згоди. Посилання на опитування надіслано кожному члену Асоціації анестезіологів електронною поштою (https://aaukr.org/opytuvannya-shhodo-vypadkiv-toksychnosti-mistsevyh-anestetykiv) Анкета була розроблена таким чином, щоб забезпечити достатній збір даних від респондентів щодо демографії, обізнаності з рекомендаціями LAST, наявності ультразвукової навігації та приготування жирових емульсій у своїх відділеннях. Особливу увагу було приділено включенню інформації про дотримання протоколу безпеки та використання контрольного списку під час регіонарної анестезії, а також про обговорення та фіксацію інформації про випадки LAST, що трапилися в лікарнях, де працюють учасники опитування. До участі в опитуванні запрошувалися лише практикуючі анестезіологи, завідувачі відділень, практикуючі аспіранти та викладачі. Другою частиною дослідження був експеримент на біологічній моделі кролів свійських з моделювання синдрому системної токсичності місцевих анестетиків (LAST). Суть експерименту полягала у визначенні більш безпечного гіпнотика у контексті розвитку LAST при комбінації загальної та регіонарної анестезії. Після початку пролонгованої внутрішньовенної інфузії бупівакаїну кролю свійському, що вже отримує загальну анестезію з використанням у якості гіпнотика севофлурану чи пропофолу визначалася плазмова концентрація бупівакаїну в момент появи перших порушень ритму та в момент асистолії. 2-групове рандомізоване експериментальне дослідження. 10 свійських кролів (Oryctolagus cuniculus domesticus) були розділені на 2 групи залежно від виду загальної анестезії (ЗА): група пропофолу та севофлурану. Перед початком процедури проводилася внутрішньомʼязова седація. Після інтубації трахеї розпочинали штучну вентиляцію легень (ШВЛ). У 1 групі було розпочато введення пропофолу 1% зі швидкістю 1,8 мг/кг/хв. У 2 групі було розпочато інгаляційне введення 4,0% севофлурану. Через 30 хвилин після інтубації частоту серцевих скорочень і тривалість QRS реєстрували як «вихідну лінію», після чого розпочинали введення внутрішньовенно розчину бупівакаїну 0,25% із швидкістю 1,0 мг/кг/хв. Зразки крові отримували, коли спостерігалися попередньо визначені зміни ЕКГ і коли частота серцевих скорочень сягала 75%, 50%, 25% від базової лінії та 0 уд/хв (15 секунд після останньої систоли). Аналіз бупівакаїну в плазмі крові кролів проводили за допомогою рідинної хроматографії-тандемної масспектрометрії на Shimadzu LCMS-8050 за методикою, розробленою в НМУ імені О.О.Богомольця. У ході дослідження порівнювали плазмову концентрацію бупівакаїну гідрохлориду в момент появи перших порушень ритму та в момент асистолії. Крім того, реєстрували час до виникнення аритмії та асистолії при однакових дозах бупівакаїну гідрохлориду.