У дисертації “Підготовка майбутніх вчителів до роботи з обдарованими
дітьми в неформальній освіті КНР” науково обґрунтовано теоретичні засади
та досвід організації педагогічної роботи з обдарованими дітьми в закладах
неформальної освіти КНР, проблеми, які сьогодні існують в практиці
підготовки вчителів до роботи з зазначеною категорією дітей, а також
спрогнозовано шляхи подальшого розвитку неформальної освіти в КНР та
фахової підготовки майбутніх вчителів для роботи в зазначеному секторі
надання освітніх послуг в Китаї. Зокрема, в роботі уточнено сутність, функції
та принципи підготовка майбутніх вчителів до роботи з обдарованими дітьми
в неформальній освіті в науковій думці Китаю та КНР та понять, які є
важливими для розкриття теми (неформальна освіта, обдарована дитина),
висвітлено основні етапи становлення неформальної освіти в Китаї та КНР,
проаналізовано нормативні документи з питань надання освітніх послуг
учнівській молоді в неформальній освіті.
На основі студіювання наукових джерел, узагальнення положень
законодавчих та нормативно-правових актів, аналізу звітів у галузі освіти
КНР визначено місце неформальної освіті в процесі надання освітніх послуг
в КНР. Зокрема установлено, що трактування поняття “неформальна освіта” в
китайській та закордонній (європейській та українській) науковій думці
різняться. Також в Китаї та КНР зокрема і на законодавчому рівні закріплено
ексклюзивне право держави щодо надання освіти, неформальна освіта в
європейському розумінні вважається додатковою та її здобутки не визнаються державою. У той самий час в освітній практиці КНР є велика кількість форм
делегування практичної діяльності від держави до закладів неформальної
освіти, де держава виступає не лише замовником послуги, але і ініціатором
створення закладів неформальної освіти (у формі класів, онлайн та відкритих
шкіл, навчальних онлайн платформ тощо). В країні діє обов’язкова система
сертифікації контентного наповнення навчальних програм закладів
неформальної освіти в профільних державних університетах та профільних
освітніх державних установах.
На основі відкритих джерел інформації проаналізовано особливості
сучасних підходів до визначення поняття “обдарована дитина” в китайській
науковій та суспільній думці. Визначено, що китайське суспільство по
відношенню до обдарованих дітей займає дуальну позицію: з одного боку, всі
батьки хочуть, щоб їхню дитину визнали як обдарованої і вкладають великі
гроші в гуртки за інтересами, додаткові заняття, дитячі клуби тощо, а з
іншого боку, на відміну від інших країн, китайське суспільство не вважає за
потрібне підтримувати ініціативи держави та системи освіти щодо надання
можливості обдарованим дітям достроково закінчити школу та вступити до
вишів через потребу у змінах в законодавстві, яке має передувати цій
ініціативі: раннє закінчення школи означає ранній початок роботи та,
можливо, вихід на пенсію, додаткові пільги або обмеження через фізичний
вік такого працівника, інші випадки, які мають бути передбачені
законодавством та “вписані” в нього. Крім того, китайське суспільство
побоюється, що самі діти та підлітки не будуть психологічно та фізично
готові до того обсягу інформації, який надає такий вид роботи з
обдарованими. Також невизначеним є питання надання статусу
“обдарованого” та “талановитого” дитині (критеріїв та компетенції органів)
тощо. Тому можливість дострокового випуску для обдарованих дітей
(стрибки через клас, екстернат та інші форми) є дуже цікавою для китайських
теоретиків і активно розвивається у вузькоспеціалізованій педагогічній та
методичній літературі, але зустрічає досить жорстку критику в ЗМІ та суспільстві. Означена проблема може стати досить серйозним викликом для
китайського суспільства та законодавства з огляду на населення КНР та
кількість дітей та молоді, які потенційно можуть отримати такий статус.
На основі порівняння теоретичних підходів до неформальної освіти як
соціально-педагогічної реалії в китайській та закордонній (зокрема,
Українській) педагогічній площині встановлено, що в КНР неформальна
освіта сприймається як комплексна освітня концепція поєднання
реалістичної політичної, ідеологічної та моральної освіти з професійною
задля поєднання ціннісних цілей країни та суспільства з індивідуальними
ідеалами конкретної людини і більше належить до сектору економіки, ніж до
сфери освіти, не перетинається з формальною освітою та її здобутки не
визнаються в формальній освіті. ЇЇ функції щодо надання освітніх послуг
обдарованим дітям зводяться до відбору потенційно перспективних у чітко
визначених сферах дітей (мистецтво, фізична культура та спорт, комп’ютерні
та технічні науки, іноземні мови), їх відбору та наданні умов для отримання
перших вагомих результатів, з якими дитина має бути передана для освітньопедагогічної роботи в заклади державної освіти. Роботи з комунікативно,
емпативно та соціально обдарованими дітьми відбувається в КНР виключно в
державних закладах освіти.
