У дисертації вперше подано цілісний аналіз проблеми формування
музично-творчих здібностей дітей дошкільного віку в кнр засобами Сузукіметоду.
Доцільність дослідження зазначеної проблеми підсилюється необхідністю
подолання суперечностей між: суспільною значущістю забезпечення якісної
дошкільної освіти в Україні на засадах розвивального підходу й реальним її
станом; посиленням інтересу до конструктивного досвіду з формування
музично-творчих здібностей дітей дошкільного віку в КНР засобами Сузукіметоду та відсутністю цілісного наукового дослідження у цьому
напрямі; доцільністю використання передових ідей китайських науковців про
формування музично-творчих здібностей дітей дошкільного віку в КНР засобами
Сузукі-методу та недостатньою обізнаністю цих ідей українських дослідників;
потребою у творчому застосуванні в українській дошкільній освіті перспективного досвіду закладів дошкільної освіти КНР із формування музичнотворчих здібностей дітей дошкільного віку в КНР засобами Сузукі-методу та відсутністю відповідного організаційно-методичного забезпечення із цього питання; потребою у творчому застосуванні прогресивних ідей китайського
досвіду щодо формування музично-творчих здібностей дітей дошкільного віку в
КНР засобами Сузукі-методу та їх недостатньою дослідженістю. Ця проблема є
актуальною як для України, так і для КНР. Одними з основних завдань які
висуваються перед сучасним вихователем в обох освітніх системах є те, що він
має сформувати музично-творчі здібності дітей дошкільного віку.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що:
– здійснено цілісне дослідження проблеми формування музично-творчих
здібностей дітей дошкільного віку в КНР засобами Сузукі-методу та
схарактеризовано суть ключових понять дослідження: «музично-творчі здібності
дітей дошкільного віку» – стійкі індивідуально-психологічні властивості,
спрямовані на успішне опанування дошкільником різними видами музичної
діяльності на основі виявлення та розвитку їхніх музичних задатків; «Сузукіметод» – метод, спрямований на набуття в ранньому віці дитиною якостей, знань,
вмінь і навичок, які не лише створюють освітню платформу для навчання і
виховання дитини, а також наділі сприяють розвитку її соціальної,
інтелектуально та академічної обдарованості;
– визначено: принципи формування музично-творчих здібностей дітей
дошкільного віку в КНР засобами Сузукі-методу: емоційної насиченості
освітнього процесу; забезпечення психологічної комфортності дошкільників
шляхом створення святкової атмосфери у процесі проведення занять;
добровільності участі дітей у музично-ігровій діяльності; різновікового
комплектування груп; активізації творчого самовираження дітей тощо;
психолого-педагогічні особливості формування музично-творчих здібностей
дітей дошкільного віку в КНР засобами Сузукі-методу: розвинена музична уява,
скерована на активне залучення до музичної діяльності; відмінна пам’ять, що є
запорукою ефективної музичної творчості;
– систематизовано форми (самостійна музична діяльність, використання
музики у повсякденному житті, музичні заняття, музичні розваги, музичнотеатралізовані свята, додаткові – заняття за інтересами дітей, гуртки (студії)) та
методи (наочні, словесні і практичні) музичного виховання й навчання;
застосування на кожному етапі розвитку дитини різновидів музичної діяльності;
створення музично-ігрового середовища, що відповідає інтересам і потребам дітей різного віку; моделювання в музично-ігровій формі реальних життєвих
ситуацій, взаємин дошкільників та дорослих; систематичне спонукання дітей до
пошуково-творчої музичної діяльності й самовираження в ній) формування
музично-творчих здібностей дітей дошкільного віку в КНР;
– обґрунтовано напрями імплементації досвіду формування музичнотворчих здібностей дітей дошкільного віку в КНР засобами Сузукі-методу з
метою вдосконалення підготовки зазначених фахівців у закладах вищої освіти
України.
Подальшого розвитку набули наукові положення про зміст, форми та
методи формування музично-творчих здібностей дітей дошкільного віку в КНР.
До наукового обігу введено невідомі та маловідомі джерела китайською (37)
мовою, окремі факти й положення, пов’язані з розв’язанням досліджуваної
проблеми.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що
вдосконалено навчальні програми професійної підготовки майбутніх
вихователів для закладів вищої освіти України, зокрема з дошкільноїпедагогіки.
Основні наукові результати проведеного дослідження впроваджено в
освітній процес Харківського національного педагогічного університету імені
Г.С. Сковороди (довідка № 01/10-420 від 30.06.2020 р.), Бердянського
державного педагогічного університету (довідка №57-01/810 від 31.08.2020 р.),
Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира
Гнатюка (довідка № 641-33/03 від 07.07.2020 р.).
