Дисертація присвячена дослідженню менеджменту впровадження політики здорового харчування для дітей раннього шкільного віку на рівні навчального закладу в Україні. Фундаментальною передумовою дослідження є те, що яка б не була досконала з точки зору доказовості та міжнародного досвіду, політика здорового харчування для дітей раннього шкільного віку, вона не досягне позитивних результатів, якщо не буде імплементованатна рівні навчальних закладів. Тому, метою нашого дослідження було наукове обґрунтування інструментів та механізмів менеджменту впровадження політики здорового харчування для дітей раннього шкільного віку в навчальних закладах в Україні.
Для досягнення зазначеної мети було систематизовано та критично проаналізовано міжнародний досвід впровадження політик здорового харчування для дитячого населення; проаналізовано політику здорового харчування в Україні з точки зору врахування міжнародних стандартів; здійснено мапування зацікавлених сторін менеджменту впровадження політики здорового харчування для дітей раннього шкільного віку; визначено бар'єри та сприятливі умови для впровадження політики з позицій ключових зацікавлених сторін; запропоновано науково-обґрунтовані рекомендації удосконалення механізмів менеджменту імплементації політики здорового харчування в навчальних закладах в Україні.
Об'єктом дослідження стала політика здорового харчування для дітей раннього шкільного віку в Україні. А його предметом – менеджмент впровадження політики здорового харчування для дітей раннього шкільного віку в навчальних закладах в Україні.
Численні дослідження підкреслюють важливість впровадження здорового харчування на ранніх етапах життя, що відзначено в політика багатьох країн світу. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) стверджує, що сприяння здоров'ю в навчальних закладах, де школярі проводять значну частину свого життя, є ідеальним середовищем для ефективної інтервенції. Було проаналізовано аспекти впровадження політик здорового харчування для дітей раннього шкільного віку в релевантних країнах. Аналіз доповнено підходом «здоров'я протягом життєвого циклу», статистичними даними тривалості життя, поширеності ожиріння та надлишкової ваги серед дітей. Виявлено, що найкращі політики зважають на традиції, соціальні та економічні чинники, та водночас врахувують міжнародні стандарти здорового харчування.
Оскільки, менеджмент та комунікація є тісно пов’язаними у організаційному контексті, було проведено кількісницьке дослідження аналізу повідомлень, що надходили через офіційні засоби масової інформації щодо здорового харчування в Україні. Результати дослідження свідчать, що 48,9% одиниць аналізу містили хоча б одну з рекомендацій ВООЗ. Ефективна комунікація є ключовим інструментом менеджменту, що забезпечує зв'язок між адміністрацією навчальних закладів, вчителями та стейкхолдерами, а також та сприяє успішній імплементації політики.
Тому, особлива увага дисертаційної роботи була приділена мапуванню стейкхолдерів та з'ясуванню їх сприйняття політики здорового харчування. Було застосовано методологію якісницького дослідження, що дозволило поглибити розуміння аспектів менеджменту для впровадження політики. Результати інтерв'ю з ключовими зацікавленими сторонами виявили бар'єри та позитивні чинники впровадження політики здорового харчування в навчальних закладах. До бар'єрів відносяться: брак людських ресурсів, обмежене фінансування, опір зі сторони харчової промисловості та індустрії, а також хаотичне розуміння стандартів харчування. Сприятливими умовами було визначено: інклюзивну співпрацю між зацікавленими сторонами, залучення батьків дітей раннього шкільного віку, підвищення ефективності медичних сестер, фінансовий менеджмент і використання грантових можливостей, сприяння співпраці з харчовою промисловістю та посилення систем контролю харчування в навчальних закладах.
В процесі виконання дослідження було досягнуто його мети, отримані результати дозволи сформувати науково-обґрунтовані рекомендації для удосконалення механізмів менеджменту імплементації політики здорового харчування в навчальних закладах в Україні, які передбачають: підвищення міждисциплінарної співпраці; сприяння здоров'ю та посилення ролі медичних працівників; сприяння прозорим публічним закупівлям; оптимізацію менеджменту та інфраструктури харчування в навчальних закладах; сприяння соціальній відповідальності харчової індустрії; залучення сімей до процесу впровадження політики; ефективну комунікацію та просвіту щодо питань шкільного харчування; зміцнення системи контролю безпеки та якості харчування.
Ключові слова: управління, політика, міжгалузеве управління, харчування населення, якісні методи досліджень, кількісні методи, громадське здоров'я, охорона здоров'я, стейкхолдери, політика здоров'я, здоров'я, регулювання, харчування дітей, вплив на здоров'я, комунікація, навчальні заклади, дитинство, харчова поведінка, здорове харчування.
