Кравець А. С. Фізична терапія осіб похилого віку, хворих на саркопенічне ожиріння та остеоартроз кульшового суглоба.

Об’єкт дослідження - процес фізичної терапії осіб похилого віку, хворих на саркопенічне ожиріння та остеоартроз кульшового суглоба. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, розробити та перевірити ефективність комплексної програми фізичної терапії для осіб похилого віку, хворих на саркопенічне ожиріння та остеоартроз кульшового суглоба, спрямованої на покращення функціональних можливостей пацієнтів та полегшення виконання ними активностей повсякденного життя шляхом корекції ознак дисфункції кульшового суглоба, антропометричних показників, геріатричного статусу, коксо-вертебрального синдрому.Методики дослідження. Аналіз та узагальнення спеціальної та науково-методичної літератури. Кількісно оцінювались такі показники: для характеристики змін, пов’язаних із дисфункцією кульшового суглоба та ожирінням, визначали скарги пацієнтів, проводили їх огляд, оцінювали інтенсивність проводили болю за візуальною аналоговою шкалою, визначали амплітуду рухів у кульшовому суглобі методом гоніометрії, порушення загального функціонування за Modified Harris Hip Score та Hip Disability and Osteoarthritis Outcome Score. Для характеристик, пов’язаних з ожирінням, проводили антропометричні обстеження, біоімпедансний аналіз складу тіла. Для визначення критеріїв саркопенії проводили кистьову динамометрію та тестування за Short Physical Performance Battery. Фізичний геріатричний статус характеризували за Senior Fitness Test, Fall efficacy scale, 25–question Geriatric Locomotive Function Scale. Психоемоційний стан визначали за Geriatric Depression Scale. Якість життя описували за опитувальником SarQoL. Для характеристики коксо-вертебрального синдрому проводили пальпацію, визначення специфічних симптомів поперекової радикулопатії, гнучкості хребта, виконували станову динамометрію та розраховували індекс станової сили, обмеження функціонування характеризували за Oswestry Disability Index, Tampa Kinesiophobia Scale.Теоретичне та практичне значення. полягає у створенні науково обґрунтованої комплексної програми фізичної терапії для осіб похилого віку, хворих на саркопенічне ожиріння та остеоартроз кульшового суглоба. Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні науково-теоретичних засад для створення комплексної програми фізичної терапії для осіб похилого віку, хворих на саркопенічне ожиріння та остеоартроз кульшового суглоба.