Обстежених хворих (104) з компресійною нейропатією (КН) периферичних нервів (ПН) (КНПН) верхніх кінцівок (ВК) при хронічному панкреатиті (ХП) та ожирінні розподілили на дві клінічні групи залежно від порушення показника вуглеводного обміну: в І групу віднесено 58 хворих з КНПН ВК при ХП та ожирінні в поєднанні з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу; у ІІ групу ввійшло 46 хворих з КНПН ВК при ХП та ожирінні, у яких діагностовано інсулінорезистентність (ІР). Відповідно до мети та завдань наукового дослідження хворих обох груп розподілено на 2 підгрупи залежно від форми КНПН: в 1.1 (n= 29) та 2.1 підгрупи (n= 23) ввійшли пацієнти із синдромом круглого пронатора (СКП); 1.2 (n= 29) та 2.2 підгрупи (n= 23) склали хворі із синдром зап'ястного (карпального) каналу (СЗК). У контрольну групу ввійшло 30 практично здорових осіб: 21 чоловік (70,0%), 9 жінок (30,0%). Середній вік обстежених контрольної групи складав 40,1±5,6 років.
Аналіз лабораторно-інструментальних методів обстеження підтвердив ХП, а також дав змогу встановити вираженість зовнішньосекреторної недостатності (ЗСН) підшлункової залози (ПЗ). Діагностовано зниження рівня панкреатичної еластази-1 (ПЕ-1) до 70,05±3,09 мкг/г у пацієнтів І групи й до 92,56±2,11 мкг/г в обстежуваних хворих ІІ групи, що підтверджує важку екзокринну недостатність ПЗ. Аналіз даних біоімпедансометрії вказує на виражене накопичення жирової клітковини в організмі при інсулінорезистентності (ІР) у хворих ІІ групи, особливо жіночої статі, а саме – збільшення вмісту жирів до 44,71±0,61 % при нормі 30,75±0,29 % у жінок контрольної групи (р<0,01). Аналіз статистичного дослідження вказує на зв’язок між вираженістю ЗСН ПЗ за даними дихальних тестів та показником ПЕ-1 й ступенем ожиріння в цих хворих.
Аналіз результатів мікробіологічного дослідження фекалій на видовий склад мікроорганізмів указує на зменшення кількості представників як анаеробної, так і аеробної нормофлори. При цьому у хворих І групи частіше виявлено дисбіоз товстої кишки – у 27,6 % осіб, тоді як у хворих ІІ групи частіше виявлено дисбіоз товстої кишки ІІ-ІІІ ст. – у 34,8-27,6 % обстежених відповідно (р<0,05). Водночас зменшення кількості Bifidobacterium та Lactobacillus залежить від вираженості ожиріння та компонентного складу тіла в цих хворих.
Виявлено достовірне зменшення рівня вітаміну В1 (тіаміну) у сироватці крові з максимально вираженими змінами у хворих І групи (його зменшення до 32,38±0,31 мкг/л – р<0,01). Показник піридоксину гідрохлорид (вітаміну В6) у сироватці крові у обстежених пацієнтів також максимально відрізнявся від такого показника в осіб контрольної групи, зокрема у хворих І групи виявлено його зменшення до 5,76±0,28 мкг/л – р<0,001. Показник фолієвої кислоти (вітаміну В9) у хворих І групи становив 2,98±0,27 нг/мл, що на 6,14±0,02 нг/мл менше за показник контрольної групи (р<0,001), а рівень ціанокобаламіну (вітаміну В12) у хворих І групи зменшився до 123,67±2,08 пг/мл, при нормі 425,77±3,21 пг/лм у контрольної групи (р<0,001).
Проведення ультразвукового дослідження периферичних нервів указує на достовірну різницю в отриманих показниках у хворих з СКП при ХП та ожирінні порівняно з даними контрольної групи. Встановлено достовірне збільшення поперечного перерізу зап'ястя з максимальними значеннями у хворих 2.1 підгрупи – до 14,22±0,31 мм2 (р<0,01). У пацієнтів із КНПН при ХП та ожирінні визначено порушення провідності по периферичних нервах ВК за даними нейроелектроміографії.
Хворим із КНПН призначено препарат, що містить уридину-5-динатрію монофосфат, вітамін В9 та В12. Аналіз отриманих результатів після комплексного лікування хворих як з СКП, так і СКК вказує на позитивну динаміку клінічних симптомів. Більш виражена позитивна динаміка встановлена в пацієнтів 1.2 та 2.2 підгруп.
Ключові слова: компресійна нейропатія периферичних нервів верхніх кінцівок (тунельний синдром); зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози; хронічний панкреатит; антропометричні показники (індекс маси тіла; ожиріння; саркопенія); метаболічні порушення (показники ліпідного обміну, вуглеводного обміну, інсулінорезистентність, цукровий діабет 2 типу); мікробіом (дисбіоз товстої кишки, порушення кишкової проникності); діагностика (ультразвукова діагностика, електроміографія, вітаміни групи В); лікування.
