Дослідження включало обстеження 229 пацієнтів (146 чоловіків і 83 жінок, середній вік 28,24±2,74) з підозрою на СЛ, що проходили лікування з 1999 по 2021 рр. Пацієнтів рандомізовано у три групи: І група (109 осіб, 29,42±0,78 роки) – пацієнти з аорто-мезентеріальною компресією (АМК) без критичного стенозу лівої ниркової вени (ЛНВ); ІІ група (44 особи, 23,65±1,87 роки) – пацієнти з критичним стенозом ЛНВ (36 з них прооперовані, 8 утрималися); ІІІ група (78 осіб, 31,66±0,94 роки) – контрольна група без АМК. Основні скарги: біль у лівій половині живота та попереку, хронічний тазовий біль, варикоцеле, лівобічний пудендальний варикоз, гематурія (епізодична, посилена фізичним навантаженням). У 62,7% дебют захворювання припадав на дитячий та пубертатний вік. Лівобічне варикоцеле діагностовано у 54,5% чоловіків І та ІІ груп: І ст – 25%, ІІ ст – 64,5%, ІІІ ст – 10,5%. Лівобічний пудендальний варикоз виявлено у 10,7% жінок. Еректильна дисфункція – у 31,8% чоловіків з АМК (86,3% з них мали варикоцеле). Гемоспермія – у 3,4% пацієнтів ІІ групи. Серед жінок з АМК дисменорея виявлена у 58,5%, диспаренурія – у 9,2%. Порушення фертильності – у 9,2% жінок та 9,1% чоловіків. Оцінка болю за ВАШ показала, що у третини пацієнтів І групи больовий синдром відсутній, у решти – слабкий або помірний біль. У ІІ групі 93,1% пацієнтів мали больовий синдром, з них 54,5% – сильний біль. Аналіз клінічних проявів дозволив виділити основні форми СЛ: гематуричну, застійного венозного повнокрів'я лівої нирки, тазової венозної конгестії, епігастральну та наднирникову форми. УЗДГ показало ознаки АМК у 153 пацієнтів (66,81%), критичний стеноз ЛНВ – у 44 (19,2%). Виявлено кореляцію між діаметром ЛНВ в аорто-мезентеріальному сегменті та піковою систолічною швидкістю (ПСШ) у стенозованій ділянці (r=-0,495, p=0,0854). Діаметр ЛНВ у аорто-мезентеріальному сегменті: 2,0±0,96 мм (ІІ група), 3,3±0,43 мм (І група), 5,2±0,5 мм (ІІІ група). ПСШ у критичному стенозі ЛНВ досягала 178,3±18,93 см/сек проти 34±1,45 см/сек у контрольній групі (р<0,05). Варикозне розширення вен малого тазу діагностовано у 60% жінок з АМК. Загальний аналіз сечі у пацієнтів з критичним стенозом ЛНВ виявив макрогематурію понад 2 роки у 32,84% випадків, у контрольній групі – 4,56%. Анемія легкого ступеня виявлена у 5-ти пацієнтів з макрогематурією. Протеїнурія – у 6,8% пацієнтів, у 2 – в комбінації з гематурією. МСКТ-ангіографія показала середній кут відходження верхньої брижової артерії (ВБА) у пацієнтів з критичним стенозом ЛНВ – 17,84°0,91°. Розроблено бальну шкалу оцінки ризику СЛ та запропоновано лікувальну тактику: хірургічне лікування чи консервативна терапія. Виконано 36 хірургічних втручань: реімплантація ЛНВ ізольовано (69,44%), з перев'язкою лівої гонадної вени (19,48%), з аутотрансплантацією лівої нирки (2,77%), з накладанням тестикулоілеакальних анастомозів (5,54%). Відзначено ефективність трьох видів доступу: лапаратомного (19,44%), «мерседес» (58,33%) та субкостального екстраперитонеального (22,23%). Середня тривалість операції – 132,86±11,3 хв, стаціонарного лікування – 8,34±0,59 днів. Ранні ускладнення: ранові (11,12%), парез кишечника (5,56%), анемія (2,78%), гостра ниркова недостатність (2,78%). Віддалені результати (3 міс – 21 рік): поступове зникнення болю, гематурії, еректильної дисфункції, диспептичних явищ. Після реімплантації ЛНВ діаметр ЛНВ у аорто-мезентеріальному сегменті збільшився з 1,9±0,87 мм до 7,5±0,76 мм (p=0,0123), ПСШ зменшилася з 187,3±2,95 до 38,7±0,76 см/сек (p=0,0178). Діаметр лівої гонадної вени зменшився з 6,6±1,3 до 4,2±0,84 мм (p=0,0118), товщина паренхіми лівої нирки – з 2,2±0,46 до 1,6±0,54 мм (p=0,0123). Тенденція до незначного стенозування місця анастомозу після 5 років була гемодинамічно незначущою. Таким чином, хірургічне лікування СЛ ефективне у корекції венозної гіпертензії, сприяє регресу клінічних проявів і покращенню якості життя пацієнтів. Ключові слова: синдром «лускунчика», варикозне розширення вен малого тазу, хронічні запальні захворювання органів малого тазу, хронічний тазовий біль, сексуальна дисфункція, чоловіче/жіноче непліддя, фактори ризику, ниркова гемодинаміка, ультразвукове дослідження, КТ-ангіографія, якість життя, післяопераційний період, ниркова недостатність, лікування. Галузь-Медицина.
