За результатами клініко-анамнестичного дослідження встановлено, що перебіг захворювання без скарг спостерігали у 37 (24,8%) жінок, у решти –характеризувався низкою порушень у репродуктивній системі, серед яких порушення оваріально-менструального циклу у 62 (41,6%) пацієнток, біль у животі – 84 (56,4%), міжменструальні кров’янисті виділення – 34 (22,8%), а на збільшення розмірів живота скаржилися 29 (19,5%) пацієнток. Визначено, що тільки чверть усіх жінок не мала супутньої патології, а найчастішою супутньою патологією, яка супроводжувала утворення яєчників було ожиріння, яке виявлялося у 55,7% жінок. Майже у половини всіх пацієнтів виявлялася патологія ендометрію (63 випадки із 149 – 42,3%), дещо менше зустрічалася міома матки (у 57 (38,3%) пацієнток), у третини – ендометріоз тіла матки та патологія шийки матки.
Сонографічний поліморфізм різних гістологічних типів пухлин придатків матки ускладнює диференціальну діагностику доброякісних та злоякісних утворень яєчників. У процесі ідентифікації об’ємних утворень яєчників встановлено, що велике значення у розпізнанні утворення мають доплерівські режими. При характеристиці якісних показників користувались 4-ох бальною градацією патернів кровотоку. Визначено, що пухлиноподібні утворення завжди відповідали КД-1 (100%), у пацієнток із доброякісними утвореннями частіше спостерігали КД-2 – 21 (41,2%) випадок, тільки у 3 (5,9%) жінок був присутній КД-4. При злоякісній патології домінував КД-3 – у 20 (47,1%) випадках та КД-4 – у 18 (37,5%) патерн інтранодулярного кровотоку. Доведено, що кількісні показники кровотоку, такі як максимальна швидкість кровотоку (Vmax) та пульсаційний індекс (PI), незначно зростають при пухлиноподібних та доброякісних утвореннях, проте при злоякісних – зростають майже вдвічі у порівнянні з показниками контрольної групи (p<0,05), а індекс резистентності (RI), навпаки – вдвічі зменшується при злоякісний патології (p<0,05): у 33 (68,8%) випадках злоякісних утворень яєчників показник RI був <0,5 ум. од., а жодна з доброякісних пухлин не мала RI <0,4 ум.од. Більшість доброякісних пухлин (82,4%) мали RI >0,6 ум.од. (p<0,005).
Сумуючи якісні та кількісні критерії зображень, нами вперше був використаний комплексний підхід для оцінки результатів компресійної соноеластографії. Встановлено, що індекс жорсткості – Strain Ratio при пухлиноподібних утвореннях яєчників в середньому становить (0,83±0,14) ум. од., найвищий показник спостерігався при кістах жовтого тіла – (1,9±1,16) ум. од., а найнижчий – при параоваріальних кістах – (0,6±0,07) ум. од. Провівши аналіз отриманих показників індексу жорсткості при доброякісних утвореннях яєчників, встановлено, що визначати середній показник індексу жорсткості для доброякісних утворень із врахуванням усіх гістологічних видів, буде нелогічним, оскільки він буде становити в середньому (6,08±1,25) ум. од., а такі показники характерні і для злоякісних пухлин. При визначенні середнього показника індексу жорсткості для доброякісних утворень яєчників, без врахування показників індексу жорсткості зрілих тератом і фібром, виявлено, що цей показник значно зменшується і становить (1,3±0,51) ум. од. та має близьке значення з представниками пухлиноподібних утворень. Проаналізувавши рівень індексу жорсткості серед злоякісних утворень, зауважено, що його рівень коливається від 4,2 до 29,3 ум.од. Найвищий Strain Ratio був присутній у дермоїдних кістах з малігнізацією, а найнижчий – у муцинозних карцином. У середньому цей показник, із врахуванням усіх гістологічних типів злоякісних утворень яєчників, становить (7,4±4,22) ум.од.
Таким чином, доведено, що послідовне використання режимів ультразвукової діагностики з обов’язковим включенням в ультразвуковий діагностичний алгоритм компресійної соноеластографії дозволяє підвищити чутливість УЗ-методу з 68,7% до 91,7% та вже на першому етапі при неоднозначних даних ультразвукової діагностики провести диференціальну діагностику злоякісних утворень яєчників, що, в свою чергу, забезпечує вибір індивідуалізованого підходу до ведення пацієнток з об’ємними утвореннями яєчників. Визначена діагностична ефективність компресійної соноеластографії при диференціації характеру новоутворень яєчників обґрунтовує доцільність включення її до комплексу методів ультразвукового дослідження. Доведено, що ультразвукова компресійна соноеластографія забезпечує якісно нову інформацію про стан щільності тканин, яка залежна від характеру ураження, а притаманні методу неінвазивність, простота та швидкість виконання обґрунтовують використання його в диференціальній діагностиці об’ємних утворень яєчників, особливо на ранніх етапах захворювання. Ключові слова: мультипараметричне ультразвукове дослідження, компресійна соноеластографія, доплерометрія, пухлини яєчників, функціональні кісти яєчників, рак яєчників, репродуктивний потенціал, порушення менструального циклу, безпліддя, фактори ризику, лікування, онкомаркери, гормональний профіль, хронічні запальні процеси органів малого тазу, психоемоційний стан.
