Метою дослідження було покращити репродуктивне здоров’я та знизити частоту репродуктивних невдач у жінок із гіперпластичними процесами ендометрію шляхом розробки та впровадження науково-обґрунтованого комплексу діагностичних та лікувально-реабілітаційних заходів і оптимізації прегравідарної підготовки на основі вивчення окремих показників ендокринного, метаболічного та імунологічного гомеостазу організму.
Дисертаційна робота є самостійною науковою працею. За результатами дослідження автором встановлено високу частку гіперплазії ендометрію як одну із причин субфертильності (44,19 %) у структурі внутрішньоматкової патології. Виділено основні предиктори зниження репродуктивного потенціалу: вік пацієнтки (старше 35 років) (OR=2,59; 95%; СІ: (1,54-4,35); р<0,05), хронічний запальний процес органів малого тазу із епізодами рецидивів (OR=5,17; 95 % СІ: (1,68-15,98); р<0,05), ожиріння І-ІІ ступеня (OR=8,31; 95 %; СІ: 2,99-23,01; р<0,05) та ендокрипатії (тиреопатії) (OR=5,29; 95 %; СІ: 1,26-20,53; р<0,05),), репродуктивні втрати в анамнезі (OR=4,27; 95 %; СІ: 1,53-11,89; р<0,05), високий паритет внутрішньоматкових втручань (OR=4,75; 95 % СІ: 1,04-23,98; р<0,05). Доповнено перелік основних чинників резистентності до терапії та імовірності рецидивів, серед яких: коморбідність проліферативних процесів ендо-міометрію (OR=7,82; 95 %: 1,78-43,42; р<0,05), наявність доброякісних пухлин та ретенційних утворів яєчників (OR=13,78; 95 %: 4,71-40,28; р<0,05), а також метаболічні порушення (OR=8,31; 95 %; СІ: 2,99-23,01; р<0,05) та ендокринопатії (тиреопатії) (OR=5,29; 95 %; СІ: 1,26-20,53; р<0,05). Діагностичний алгоритм доповнено використанням компресійної соноеластографії, що дозволило покращити оцінку глибини ураження, стану міометрію, чіткість локалізації процесу та зменшити кількість хибно-позитивних результатів.
На основі отриманих результатів доповнено та розширено наукову концепцію патогенезу порушення репродуктивного здоров'я жінок із гіперплазією ендометрію, багатогранність проявів якого залежить від комплексу параметрів, де, поряд із показниками соматичного здоров'я та метаболічного гомеостазу, вагому роль відіграє репродуктивна поведінка, інфекційний статус та коморбідність гінекологічних захворювань. У роботі вперше виділено основні предиктори зростання частки гіперпластичних процесів ендометрію, як причини субфертильності, дано характеристику основних параметрів репродуктивного здоров’я та встановлено провідні критерії формування груп ризику рецидиву та резистентності до стандартних терапевтичних підходів, а також доповнено наукові дані щодо особливостей перебігу гіперпластичних процесів ендометрію у жінок репродуктивного віку та їх впливу на характер та частоту репродуктивних невдач.
Отримано нові дані щодо ролі інфекційного фактору у генезі гіперпластичних процесів ендометрію, що базуються на діагностиці активації прозапального пулу цитокінів, депресії синтезу sIg A і виснаженні функціональної активності IFN–γ, а також дефіциті локальної продукції лактоферину, як одного із провідних факторів протиінфекційного захисту.
Уперше встановлено відмінності у рівні AMGF (зниження його рівня у 2,5 раза, р<0,05) та окремих маркерів неоангіогенезу – активація синтезу VEGF та HIF-1α на етапі формування імплантаційного вікна, що служить вагомими предикторами ризику ранніх репродуктивних втрат і може бути прогностичним критерієм ефективності преконцепційних профілактичних заходів.
Уперше встановлено імовірність верифікації кластеру диференціації 138+ (у 61,7 %) та низький вміст імунокомпетентних клітин CD56+, як основних імуногістохімічних маркерів запальної відповіді у пацієнток з різними клінічними формами гіперплазії ендометрію, що дозволило поряд з оцінкою інфекційного статусу доповнити патогенетичну концепцію реактивної проліферації, як наслідку хронічного запального процесу ендометрію та оптимізувати програму терапевтичних опцій і реабілітаційних заходів.
Розроблено та впроваджено у практику лікувально-профілактичний комплекс, що включає використання мініінвазивних хірургічних методик, оптимізацію антибіотикотерапії, доповнену застосуванням бактеріофагів, ферментотерапії та імуномодулючих середників, персоніфіковану програму прегравідарної підготовки, що дозволило не тільки знизити частоту рецидивів гіперпластичних процесів ендометрію, але і покращити репродуктивний прогноз у даної категорії пацієнток.
Ключові слова: репродуктивне здоров`я, безпліддя, порушення менструального циклу, гіперпластичні процеси, хронічний ендометрит, метаболічні порушення та тиреопатії, морфометричні характеристики яєчників та полікістоз, мікробіоценоз, маркери запалення та цитокіни, лікувально-реабілітаційні заходи, прегравідарна підготовка. Галузь-Медицина.
