Земляна С. В. Сучасні кінотранскрипції українського літературного твору: семіотичний аспект.

Дисертаційна робота присвячена літературознавчому дослідженню семіотичних аспектів, властивих сучасним адаптаціям творів української літератури. У цій роботі досліджено специфіку інтерсеміотичного перекладу в екранізаціях українських літературних творів. Проаналізовано відмінності між вербальними та візуальними знаками, які визначають особливості семантичних змін при переході від літератури до кіно. Перший розділ присвячено теоретичним аспектам інтерсеміотичного перекладу. З’ясовано, що літературні тексти спираються на конвенційні знаки та лінгвістичні структури, тоді як кіно оперує іконічними та індексальними знаками, створюючи безпосередню візуальну репрезентацію. Як зазначає У. Еко, кіно має високий ступінь іконічності, що змінює механізми сприйняття. У розділі також розглядаються проблеми адаптації літературних наративів до кінематографічної форми, включаючи трансформацію сюжетних ліній, персонажів та жанрових характеристик. У другому розділі розглянуто типологію екранізацій на основі класифікацій І. Раєвські, та П. Торопа. Визначено основні способи трансформації літературних жанрів у кінематографічні. Наголошується на необхідності модифікації наративних структур відповідно до специфіки кіно, що може призводити до появи нових жанрових утворень і зміщення тематичних акцентів. У третьому розділі проаналізовано екранізації «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького, «Чорний ворон» В. Шкляра та «Фелікс Австрія» С. Андрухович. З’ясовано, що екранізація повісті «Кайдашева сім'я» зберігає ключові соціально-психологічні теми, а кінематографічні засоби дозволяють змістити акценти та глибше дослідити окремі сюжетні лінії. У екранізації роману «Чорний ворон» спрощення наративу призводить до втрати деяких семіотичних елементів. Екранізація роману «Фелікс Австрія» відображає переосмислення оригіналу, підкреслюючи адаптацію як художню трансформацію, а не буквальне відтворення. Дослідження також висвітлює вплив жанрових, семіотичних і культурних чинників на процеси адаптації, підкреслюючи їхню роль у формуванні кінематографічного дискурсу.