Рій М. М. Жанр «закон» у сучасній німецькій та українській мовах (на матеріалі законів кримінального права ФРН та України).

Дисертацію присвячено зіставному дослідженню жанру «закон» в німецькій та українській мовах на матеріалі законів кримінального права ФРН та України. Cаме жанрологія в рамках антропоцентричної парадигми дає змогу проаналізувати механізми породження, функціювання та інтерпретації мови в конкретних комунікативних ситуаціях. Актуальність теми дисертації зумовлено зростанням ролі правової культури громадян у суспільному житті та потребою зіставного вивчення текстів законів як важливого елемента цього процесу. Актуальність дослідження полягає також у необхідності вдосконалення і нормування фахової мови юриспруденції, врахування теоретичних і практичних надбань німецької юридичної мови для формування відповідної україномовної фахової мови права, у жанрі закону зокрема. Об’єктом дослідження є тексти законів кримінального права ФРН та України, а предметом його аналізу – комунікативно-прагматичні, мовні та позамовні особливості жанру «закон». Досліджуваний корпус становлять тексти законів кримінального права Німеччини та України (358 статей Кримінального кодексу ФРН та 447 статей Кримінального кодексу України). Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше на матеріалі німецької та української мов окремий жанр проаналізовано з опертям на методологічні засади лінгвістичної жанрології, функціональної стилістики, лінгвістики фахових мов, юридичної лінгвістики та зіставного мовознавства; запропоновано комплексну методику вивчення жанрів юридичного дискурсу; з’ясовано співвідношення між поняттями «жанр», «текст», «дискурс», «фахова мова», «функціональний стиль»; зіставлено правові системи ФРН та України з позицій юридичної лінгвістики; вперше змодельовано жанр «закон» на матеріалі кримінальних законів німецької та української мов, а також зіставлено мовні та позамовні засоби формування жанру «закон» у зазначених мовах.