Неалкогольна жирова хвороба печінки вражає близько 30% населення світу, а фіброз печінки вважається основним предиктором смертності, пов’язаної з цим захворюванням. З 2023 року впроваджено нову термінологію – метаболічно-асоційована стеатотична хвороба печінки (МАСХП). Поширеність МАСХП зростає паралельно зі збільшенням ожиріння, спричиненого висококалорійним харчуванням, що свідчить про актуальність даного дисертаційного дослідження.
Дослідження проводилося у період 2021-2024 років із залученням пацієнтів клінічних баз Національного медичного університету імені О.О. Богомольця: МЦ «Універсальна клініка «Оберіг», ТОВ «Медична лабораторія «ДІЛА», а також КНП «Київський міський консультативно-діагностичний центр». При виконанні роботи було використано нутриціологічні, загальноклінічні, антропометричні, інструментальні, лабораторні та статистичні методи. Діагноз МАСХП встановлювався відповідно до критеріїв, визначених Американською асоціацією з вивчення захворювань печінки (AASLD).
Метою дослідження було удосконалення алгоритму менеджменту пацієнтів з МАСХП шляхом оцінки харчування, параметрів складу тіла, супутніх захворювань, лабораторних маркерів нутритивного статусу та їх зв’язку з фіброзом печінки.
Перший етап дослідження полягав у здійсненні адаптації та валідації опитувальника the EPIC-Norfolk Food Frequency Questionnaire (FFQ). Валідація FFQ здійснювалася щодо методу 24-годинного (добового) відтворення харчування (a 24-hour dietary recall, 24HR). До процесу валідації було залучено 140 дорослих осіб віком від 18 років, які надали інформовану згоду на участь у дослідженні. До остаточного аналізу було включено дані 90 осіб, які повністю заповнили FFQ та надали детальну інформацію в 24HR. Використовуючи критерій знакових рангів Вілкоксона, було виявлено значну різницю між результатами, отриманими за допомогою FFQ та 24HRs, для менш ніж 50% нутрієнтів. Кореляції варіювалися від 0,0738 (ретинолові еквіваленти) до 0,458 (загальна енергія та фосфор), із середньою кореляцією 0,339. Кореляції, скориговані на енергію, варіювалися від 0,0733 (вітамін C) до 0,409 (вуглеводи), із середньою кореляцією 0,26. Відсоток учасників, класифікованих до тих самих квартилів, коливався від 22,22% (вітамін А, як ретинолові еквіваленти) до 43,33% (натрій), із середнім значенням 32,5%. Відсоток учасників, класифікованих до тих самих та сусідніх квартилів, коливався від 61,11% (вітамін А як ретинолові еквіваленти) до 81,11% (вітамін D), із середнім значенням 74,2%. Суттєво неправильна класифікація до протилежного квартиля коливалася від 3,33% (магній) до 10% (холестерин, вітамін А як ретинол та ретинолові еквіваленти) із середнім значенням 6,1%. Після коригування на споживання енергії відсоток учасників, класифікованих до тих самих квартилів, коливався від 17,78% (загальний фолат) до 40% (залізо), із середнім значенням 32,2%. Відсоток учасників, класифікованих до тих самих та сусідніх квартилів, коливався від 63,32% (вітамін А, як ретинол) до 81,1% (загальні цукри), із середнім значенням 71,6%. Суттєво неправильна класифікація більше 10% була зафіксовано лише для дієтичного споживання вітаміну С (14,44%) та загального фолату (12,22%). Використовуючи зважену каппу (ĸ), більшість нутрієнтів мали задовільну узгодженість (ĸ = 0,21 – 0,40). Найнижчі значення "систематичної похибки" між FFQ та 24HR спостерігалися для енергії (калорійності), вуглеводів, жирів, вітаміну B2, вітаміну D, заліза та магнію – середня різниця не перевищувала 5%.
