АНОТАЦІЯ
Сушко П. М. Підготовка продюсера в Україні: пошук оптимальної моделі. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 021 «Аудіовізуальне мистецтво і виробництво». – Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Київ, 2025.
Актуальність дослідження зумовлена значними змінами в українському культурно-мистецькому середовищі, що супроводжуються реформами в галузях аудіовізуального виробництва та професійної освіти. У сучасних умовах, коли відбувається формування нової моделі продюсування, створення культурного продукту, зростає необхідність у підготовці висококваліфікованих продюсерів, здатних працювати в умовах ринку й глобальної конкуренції. Водночас залишаються актуальними питання, пов’язані з недостатньою кількістю кафедр продюсування в більшості вищих навчальних закладів, обмеженою присутністю викладачів-практиків і необхідністю оновлення освітньої системи для активнішого впровадження інновацій. Ці проблеми підкреслюють необхідність дослідження шляхів створення оптимальної моделі підготовки продюсерів, яка б відповідала європейським стандартам та сприяла розвитку української аудіовізуальної сфери.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дисертації автором уперше: обґрунтовано оптимальну модель підготовки продюсерів в Україні з урахуванням аналізу відповідного національного та світового досвіду (на прикладі США, Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії, Польщі), потреб індустрії та умов сьогодення, яка базується на міждисциплінарному підході, який поєднує науково-теоретичну, особистісну та культурну складові в єдину гуманістичну систему. Доведено необхідність підготовки продюсерів на трьох освітніх рівнях з оптимальними термінами навчання – фахова передвища освіта – лінійний продюсер (2 роки), бакалаврський – виконавчий продюсер (4 роки) та магістерський – продюсер (5 років). Така модель підготовки враховує як необхідність теоретичного вивчення основ кіновиробництва, у тому числі новітніх дисциплін аудіовізуального мистецтва, так і практичне навчання в реальних умовах кіновиробництва. Визначено основні механізми формування оптимальної моделі підготовки продюсерів в Україні, які охоплюють нормативно-правові, організаційні, навчально-методичні та кадрові аспекти, що сприяють ефективній підготовці професійних кадрів у галузі аудіовізуального виробництва та забезпечують взаємозв’язок між освітньою системою і кіноіндустрією.
Удосконалено періодизацію становлення й розвитку інституту продюсерства в Україні з урахуванням особливостей періоду з часу появи кінематографа на території України та після відновлення незалежності в 1991 році; нормативно-правові механізми підготовки продюсерів в Україні, що враховують потреби сучасного аудіовізуального ринку, шляхом внесення змін до чинних нормативно-правових актів, зокрема 1) щодо розширення можливостей для викладання у мистецьких вищих навчальних закладах практиків кіноіндустрії; 2) впровадження механізму розподілу державних коштів для виробництва фільмів студентами; 3) забезпечення стажувань студентів на реальних кінопроєктах в кінокомпаніях, які отримали державну фінансову підтримку тощо; адаптації навчальних програм відповідно до європейських стандартів тощо; організаційні механізми підготовки продюсерів в Україні, зокрема створення майданчиків для обміну досвідом, посилення міжнародної співпраці, оновлення переліку професій і спеціальностей, активне залучення практиків до викладання, розширення програм стажувань в реальних умовах кіновиробництва, упровадження міжнародного обміну, а також модернізація навчальних програм шляхом введення нових дисциплін.
