Кіс Т. Є. Еволюція художньої метафори: лінгвокультурний аспект

Метафора розглядається як таке мовне явище, що є відображенням ментальних моделей, які виникають у свідомості людини в результаті її пізнавально-мовленнєвої діяльності. На творення метафори мають вплив еволюційні зміни процесу світосприйняття, особливості культурного середовища, до якого належить мовець, творець метафори, а також невіддільний від цих чинників розвиток лексико-семантичної системи мови.Завдання роботи - проаналізувати розвиток давніх базових метафор та спосіб їх системної організації в сучасній українській мові, залучивши відповідні мовні факти з текстів художньої літератури ХІХ - ХХ ст. та фольклорно-етнографічних записів цього ж періоду. Використано описовий, порівняльно-зіставлювальний методи та методи семантичної реконструкції і компонентного аналізу. Вперше в українському мовознавстві здійснена спроба дослідити еволюцію метафори як комплексного антропометричного явища, закоріненого в реалії традиційного побуту і повязаної з ним народнообрядової культури, що на різних етапах розвитк у мови реалізується в механізмах метафоричних перетворень значення слова. Сфера використання - укладання словників образних висловів, які б виявляли національну специфіку мови; для створення ідеографічного словника української мови.