Головченко В. В. Клінічне і морфологічне обґрунтування застосування гідроксилапатитної кераміки в сполученні з демінералізованим кістковим матриксом для пластики дефектів кісток

Об'єкт дослідження - регенерація кісткової тканини, що формується при імплантації у кісткові дефекти гідроксилапатитних керамічних матеріалів у сполученні з демінералізованим кістковим матриксом. 120 білих лінійних щурів, 57 хворих з доброякісними пухлинами та пухлиноподібними захворюваннями кісток. Мета - експериментально і клінічно обгрунтувати можливість спільного використання матеріалів, що вивчаються, як пластичного матеріалу для оптимізації репаративного остеогенезу при пластиці кісткових дефектів. Методи - гістологічний, гістоморфометрічний, хімічні, рентгеноструктурний аналіз, клінічний, рентгенологічний, статистичний. Встановлено, що імплантація в кісткові дефекти гідроксилапатитної кераміки у вигляді порошку і подрібненого демінералізованого кісткового матрикса сприяє диференціації клітин за остеобластним типом. Наявність демінералізованого кісткового матриксу сприяє активізуванню процесів біорезорбції гідроксилапатиту і формуванню новоствореної кісткової тканини на його поверхні. Клінічне дослідження виконано на хворих, яким були зроблені оперативні втручання з використанням вивчаємих матеріалів. У ході дослідження виявлено, що темпи біорезорбції гідроксилапатитної кераміки виробництва НПП КЕРГАП залежать від розмірів і структури часток. Застосування комбінованого матеріалу сприяло не тільки появі ознак біорезорбції на 1-1,5 місяця раніш, ніж використання тільки кераміки такого ж розміру, але і формуванню кістково-керамічного блоку, що дозволило в більш ранній термін призначати комплекс реабілітаційних заходів і повне навантаження на оперовану кінцівку. Розроблено нові способи пункційного лікування кісткових кіст. Результати впроваджено в клінічну практику ортопедо-травматологічних відділень м. Луганська та м. Донецька. Травматологія і ортопедія.