Дисертаційна робота основана на результатах обстеження і хірургічного лікування 222 хворих, що лікувалися з приводу вогнепальних поранень черепа і головного мозку, отриманих під час бойових дій в Вірмено-Азербайджанському конфлікті та у мирний час. 203 хворих одержали поранення в бойових діях, 19-у мирний час. Визначено, що при бойових діях поранення частіше бувають осколковими, а в мирний час -кульовими. Кульові поранення внаслідок особливих балістичних властивостей кулі частіше бувають проникаючими, викликають значні ушкодження черепа і головного мозку і характеризуються важким станом хворих.На етапі кваліфікованої медичної допомоги (медсанбати, районні лікарні) первинне хірургічне обробка проводиться не в повному обсязі, що часто (у 59%) потребує повторного хірургічного втручання в спеціалізованому нейрохірургічному госпіталі. Оптимальним є проведення первинної хірургічної обробки в перші 12-24 години після поранення під прикриттям антибіотиків.У гострому і ранньому періодах вогнепальних поранень черепа і головного мозку зустрічаються ускладнення як неінфекційного (у 31,1%), так і інфекційного (у 14%) характеру. Ускладнення частіше бувають при кульових пораненнях, а також у хворих,яким первинна хірургічна обробка проводилася на етапі кваліфікованої допомоги. Виявлено, що прогноз наслідків вогнепальних поранень черепа і головного мозку залежить від виду снаряда, що ранить, характеру поранення, виду раневого каналу, ступеня порушення свідомості. Сукупність цих чинників дозволяє протезувати результати лікування поранених. При осколкових пораненнях летальність складає 19,7%, а при кульових - 30,8%. При пораненнях, що не проникають, летальність низька (11,2%). Проникаючі поранення супроводжуються високою летальністю (29,4%), найвища летальність при радіарньїх (38,5%), діагональних (43,3%) і наскрізних (88%) пораненнях. Визначено, що прогноз наслідків вогнепальних поранень голови залежить від рівня порушення свідомості при надходженні поранених у стаціонар. Серед поранених, що надходять у свідомості або при оглушенні летальність коливається від 2,6% до 11,1%, тоді як серед, тих які надходять у комі вона коливається від 38,1% до 78,3%.Визначено основні чинники ризику, що дозволяють прогнозувати наслідки вогнепальних поранень черепа і головного мозку. Результати проведених досліджень показали, що первинне хірургічне опрацювання вогнепальних поранень черепа і головного мозку варто проводити в спеціалізованому нейрохірургічному відділенні (госпіталі), де е всі умови для всебічного обстеження й адекватного лікування хворих
