Дисертаційна робота присвячена розробленню теоретичних основ, наукових та практичних засад вирішення актуальної науково-медичної та медико-соціальної проблеми хірургії артеріальних аневризм головного мозку шляхом застосування концепції індивідуалізації хірургічного лікування на підставі поглиблення знань про окремі ланки патогенезу на стадії клінічних проявів захворювання.
У дисертації на підставі проведеного аналітичного ретроспективного когортного дослідження комплексного обстеження та хірургічного лікування 547 (100%) хворих з аневризмами біфуркаційно-гемодинамічного типу головного мозку представлено теоретичне узагальнення та новий підхід до вирішення наукової проблеми хірургічного лікування аневризм головного мозку на стадії клінічних проявів. Проведено клініко-неврологічні, інструментальні (неінвазивні та інвазивні), нейровізуалізаційні та лабораторні дослідження, застосовано статистичні методи обробки інформації.
Установлено, що аневризматичне ураження артерій головного мозку слід розглядати як динамічний патологічний процес. Виявлено, що стадія клінічних провів захворювання в більшості випадків асоційована з розривом аневризми. Індукуючі чинники прогресування захворювання зі скритої (преморбідної) у фазу клінічної маніфестації відбувається шляхом поєднаного впливу патогенетичних факторів: біологічна стать, вік хворого, локалізація та кількість аневризм, їх розмір.
З’ясовано, що гостре порушення мозкового кровообігу за геморагічним типом внаслідок розриву аневризми головного мозку має специфічні клініко-неврологічні прояви та особливості лікування, залежить від локалізації аневризми.
Проаналізована специфіка клінічних проявів аневризм головного мозку та хірургічного лікування, визначено фактори, які впливають на його результати. З’ясовано, що результат хірургічного лікування аневризм головного мозку з геморагічними проявами захворювання, не пов’язаний з методом деваскуляризації аневризми, а залежить від клініко-неврологічного стану хворого, локалізації внутрішньочерепного крововиливу, термінів проведеного хірургічного лікування з моменту розриву аневризми, вираженості церебрального вазоспазму, першого чи повторного розриву аневризми.
Визначено, що вибір термінів та методу хірургічного лікування аневризм головного мозку — індивідуальний та базується на особливостях клінічного перебігу захворювання, локалізації, геометричних, морфологічних та гемодинамічних параметрах аневризми та судин головного мозку. Підвищення ефективності хірургічного лікування аневризм головного мозку вирішене шляхом обґрунтування проведення комбінованих операцій із застосуванням внутрішньошлуночкового фібринолізу при ургентних показах до операції. Запропоновано диференційоване застосування комбінованих операцій, методики multiple clips, інтраопераційної контактної доплерографії при мікрохірургічних операціях.
Оптимізація краніотомічного доступу, мікрохірургічного коридору до аневризми та ремоделювання шийки аневризми кліпсами за допомогою передопераційного віртуального 3-D моделювання черепа, артерій головного мозку та аневризми пацієнта шляхом накладання та об’єднання нейровізуалізаційних даних з подальшим 3-D друком індивідуальної моделі з полілактиду розширило можливості мікрохірургічних операцій при складних аневризмах головного мозку при планових показах до операції.
Задача індивідуалізації хірургічного лікування аневризм головного мозку вирішена шляхом прогнозування результату хірургічного лікування.
Створена індивідуалізована формула хірургічного лікування пацієнта, проведено кластерний аналіз, виявлені найбільш інформативні ознаки і їх діагностичні коефіцієнти для побудови системи прогнозування, проведена перевірка достовірності результатів
