Дисертаційна робота присвячена актуальним питанням хірургічного лікування наслідків травматичних ушкоджень нервів верхньої кінцівки, поєднаних із ушкодженнями м’язового апарату, сухожилків, судин, кісток. У дослідження включено 60 хворих із наслідками поєднаних ушкоджень нервів, що перебували на лікуванні у відділенні відновлювальної нейрохірургії з рентгеноопераційною, з 2008 по 2017 роки.
По відношенню рівня поєднаного ушкодження ПН до основних груп м’язів передпліччя та кисті всіх хворих розподілено на три групи.
Група 1 - 22 хворих мали поєднані ушкодження нервів верхньої кінцівки проксимальніше м’язів передпліччя та кисті, переважно на рівні плеча.
Загальною характеристикою хворого першої групи було переважне ушкодження двох та більше нервів (серединний нерв у 86,4 % випадків) в поєднанні із ушкодженням магістральної артеріальної судини. В даній групі хворих основним нейрохірургічним реконструктивним втручанням була аутонейропластика нервів верхньої кінцівки та була виконана у 16 (72,7%) випадках, у 19 (86,4%) хворих проводився ангіоліз плечової артерії.
Результат хірургічного лікування в групі 1 хворих: у 5 хворих (71,4% від загальної кількості хворих із ушкодженням МШН) виконання реконструктивного вручання дозволило досягти відновлення функції двоголового м’язу плеча та плечового м’язу до М5 за MRSC. У двох випадках регенерація МШН була неефективною. У віддаленому періоді їм проведена транспозиція м’язів передпліччя за Штайнлером із задовільним функціональним результатом.
В міру збільшення кількості ушкоджених нервів, показники ефективного відновлення як МА ПФП, так і дистальних м’язів кисті значно знижувались. При ушкодженні двох нервів ефективне відновлення досягнуто у 80% для МА ПФП, 74% - для МА ЗФП, 50% - для м’язів підвищення першого пальця та 60% - для «внутрішніх м’язів кисті.
Група 2 – 28 хворих мали поєднане ушкодження нервів кінцівки дистальніше МА передпліччя та проксимальніше МА кисті.
Загальна характеристика хворого групи 2: переважне ушкодження двох нервів (в 100% випадків серединного), 100% ушкодження м’язево-сухожилкового апарату, що у більше ніж половині випадків вимагало проведення реконструктивного втручання на сухожилках; третина хворих (32,1 %) потребували повторного втручання як на нервах так і на сухожилках.
В цій групі добрий результат відмічено у 16 (57,1%) хворих; задовільний - у 8 (28,6%) хворих; негативний - у 4 (14,3%) випадках.
Група 3 – 10 хворих з наслідками травми нервів верхньої кінцівки поєднаної із ушкодженням м’язового апарату на рівні передпліччя.
Загальна характеристика хворого даної групи: ушкодження двох та більше нервів в поєднанні із вторинним (непрямим) ішемічним ушкодженням м’язового апарату, що у всіх випадках спричинене переломом плечової кістки.
В даній групі в якості основного реконструктивного нейрохірургічного втручання використано невроліз нервових структур, що в 80 % випадках доповнювалась встановленням системи для хронічної електростимуляції ушкоджених нервів верхньої кінцівки.
В групі 3 доброго результату (відновлення функції МА передпліччя та «внутрішніх м’язів кисті до М4-М5 за MRSC) відмічено у 80% випадків. У хворих з недостатнім відновленням функції кисті суттєвого прогресу досягнуто при подальшому використанні корегуючих втручань на сухожилковому апараті.