Коваленко І. В. Діагностика та хірургічне лікування наслідків поєднаних ушкоджень периферичних нервів верхніх кінцівок

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0420U101895

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.05 - Нейрохірургія

20-10-2020

Спеціалізована вчена рада

Д 26.557.01

Державна установа "Інститут нейрохірургії ім.акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України"

Анотація

Дисертаційна робота присвячена актуальним питанням хірургічного лікування наслідків травматичних ушкоджень нервів верхньої кінцівки, поєднаних із ушкодженнями м’язового апарату, сухожилків, судин, кісток. У дослідження включено 60 хворих із наслідками поєднаних ушкоджень нервів, що перебували на лікуванні у відділенні відновлювальної нейрохірургії з рентгеноопераційною, з 2008 по 2017 роки. По відношенню рівня поєднаного ушкодження ПН до основних груп м’язів передпліччя та кисті всіх хворих розподілено на три групи. Група 1 - 22 хворих мали поєднані ушкодження нервів верхньої кінцівки проксимальніше м’язів передпліччя та кисті, переважно на рівні плеча. Загальною характеристикою хворого першої групи було переважне ушкодження двох та більше нервів (серединний нерв у 86,4 % випадків) в поєднанні із ушкодженням магістральної артеріальної судини. В даній групі хворих основним нейрохірургічним реконструктивним втручанням була аутонейропластика нервів верхньої кінцівки та була виконана у 16 (72,7%) випадках, у 19 (86,4%) хворих проводився ангіоліз плечової артерії. Результат хірургічного лікування в групі 1 хворих: у 5 хворих (71,4% від загальної кількості хворих із ушкодженням МШН) виконання реконструктивного вручання дозволило досягти відновлення функції двоголового м’язу плеча та плечового м’язу до М5 за MRSC. У двох випадках регенерація МШН була неефективною. У віддаленому періоді їм проведена транспозиція м’язів передпліччя за Штайнлером із задовільним функціональним результатом. В міру збільшення кількості ушкоджених нервів, показники ефективного відновлення як МА ПФП, так і дистальних м’язів кисті значно знижувались. При ушкодженні двох нервів ефективне відновлення досягнуто у 80% для МА ПФП, 74% - для МА ЗФП, 50% - для м’язів підвищення першого пальця та 60% - для «внутрішніх м’язів кисті. Група 2 – 28 хворих мали поєднане ушкодження нервів кінцівки дистальніше МА передпліччя та проксимальніше МА кисті. Загальна характеристика хворого групи 2: переважне ушкодження двох нервів (в 100% випадків серединного), 100% ушкодження м’язево-сухожилкового апарату, що у більше ніж половині випадків вимагало проведення реконструктивного втручання на сухожилках; третина хворих (32,1 %) потребували повторного втручання як на нервах так і на сухожилках. В цій групі добрий результат відмічено у 16 (57,1%) хворих; задовільний - у 8 (28,6%) хворих; негативний - у 4 (14,3%) випадках. Група 3 – 10 хворих з наслідками травми нервів верхньої кінцівки поєднаної із ушкодженням м’язового апарату на рівні передпліччя. Загальна характеристика хворого даної групи: ушкодження двох та більше нервів в поєднанні із вторинним (непрямим) ішемічним ушкодженням м’язового апарату, що у всіх випадках спричинене переломом плечової кістки. В даній групі в якості основного реконструктивного нейрохірургічного втручання використано невроліз нервових структур, що в 80 % випадках доповнювалась встановленням системи для хронічної електростимуляції ушкоджених нервів верхньої кінцівки. В групі 3 доброго результату (відновлення функції МА передпліччя та «внутрішніх м’язів кисті до М4-М5 за MRSC) відмічено у 80% випадків. У хворих з недостатнім відновленням функції кисті суттєвого прогресу досягнуто при подальшому використанні корегуючих втручань на сухожилковому апараті.

Файли

Схожі дисертації