Рамі М. А. Експериментально-біомеханічне обгрунтування використання вуглецевих імплантатів для лікування переломів довгих кісток у пацієнтів похилого віку

Об'єкт - остеосинтез в експериментальних та клінічних умовах; імплантати з вуглець-вуглецевого композиційного матеріалу; методи - концептуального моделювання остеосинтезу при переломах довгих кісток у хворих похилого віку, математичного моделювання методом кінцевих елементів способів з'єднання кісткових відламків з використанням різноманітних пристроїв та методик; біомеханічного дослідження жорсткості з'єднання кісткових відламків на різних моделях остеосинтезу, електрохімічний метод вивчення взаємодії вуглецевого композиційного матеріалу, з якого виготовляли імплантати, і деяких стандартних металевих фіксаторів; новизна - Розроблено інформаційну модель остеосинтезу при діафізарних переломах довгих кісток у літніх хворих. Експериментально доведено "біологічну інертність" та можливість використання комбінацій вуглецевих і титанових імплантатів у клінічних умовах. Вперше математичним шляхом розраховано необхідні міцнісні параметри фіксатора з урахуванням показників неушкодженої кістки; результати - розроблено новий спосіб остеосинтезу, розроблені нові імплантати і методика остеосинтезу, вперше для остеосинтезу діафізарних переломів довгих кісток запропонований оригінальний комбінований фіксатор з вуглецевого композиційного матеріалу; результати дослідження впроваджено в клінічну роботу відділення невідкладної травматології та відновної хірургії Інституту патології хребта та суглобів АМНУ; галузь - ортопедія та травматологія. Травматологія та ортопедія.