Лапай В. С. Стан інтерфероногенезу, перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи у хворих на хронічний гепатит В і шляхи їхньої корекції

Мета дослідження - вивчити особливості інтерфероногенезу, стану процесів, які беруть участь у цитолізі гепатоцитів і розробити шляхи їхньої корекції у хворих на хронічний гепатит В.Об'єкт дослідження: хворі на хронічний гепатит В, практично здорові особи. Методи дослідження: клінічні, біохімічні, імунологічні, серологічні. У групі хворих, яким до базисної терапії додавали аміксин, встановлено скорочення термінів гіпербілірубінемії, швидше нормалізувалась активність АлАТ. У більшої частини обстежених наприкінці курсу лікування зникала HBsAg-емія. Відзначено вірогідне зниження показників концентрації МДА, ДК в еритроцитах і сироватці крові, нормалізація активності ферментів АОС, відновлення концентрації G-SH, підвищення рівня сироваткового інтерферону, що свідчило про істотне зниження цитолітичних процесів у гепатоцитах. Поряд із цим у хворих, яким у лікуванні застосовували аміксин, скорочувалися терміни перебігу інтоксикації, жовтяниці та гепато- і спленомегалії. У групі хворих, яким разом з базисною терапією застосовували аміксин i гептрал, виявлено більш істотне скорочення термінів як клінічних проявів хвороби, так і порушень процесів ПОЛ і функції АОС.