Черевченко О. М. Ідіостиль Ю.Клена у контексті інтелектуалізаторських мовних традицій українського неокласицизму.

1. Дисертацію присвячено дослідженню стильової моделі поетичної мовотворчості Ю.Клена з огляду на її тісні зв'язки з відповідними художньо-філософськими традиціями світової літератури; з'ясовуються її стилетвірні чинники, зокрема процеси формування макро- та мікрообразів, смислової багатоплановості поетичного тексту, шляхів його інтелектуалізації, а також індивідуальна інтерпретація поетом ідейно-стильової парадигми творчої манери київських неокласиків. Розглянуто мовностильові засоби інтелектуалізації поетичного мовлення митця, серед яких найбільш виразними постають мовні одиниці етноміфологічного, культурологічного, історіософського, філософського характеру.Лексична система характеризується використанням різних груп лексики як за походженням (народнорозмовна, старослов'янська, діалектна, просторічна, запозичена), так і за тривалістю перебування та місцем у мовній системі (архаїчна, індивідуально-авторська, історично та культурно маркована). Новітні тенденції розвитку модерністичної літератури зумовлюють естетичне використання фонетичних засобів. Поет, зокрема, вдається до прийому семантизації близькозвучних слів. Стилістично увиразненою постає синтаксична структура творів Ю.Клена, яка характеризується тенденцією до її ускладнення.