Марциняк С. М. Солітарна еозинофільна гранульома кісток (клініка, діагностика, лікування).

Дисертація присвячена актуальному питанню: покращенню результатів лікування хворих на солітарну еозинофільну гранульому кісток шляхом підвищення ефективності діагностичних та лікувальних заходів. Дана робота базується на вивченні клінічних, рентгенологічних, сонографічних та морфологічних змін у 93 пацієнтів з еозинофільною гранульомою кісток. На підставі аналізу діагностичних даних встановлено, що своєчасна та вірна діагностика солітарної еозинофільної гранульоми кісток можлива лише при комплексному підході до діагностики даного захворювання. Беручи до уваги дані порівняльного аналізу консервативного та оперативного методів лікування солітарних форм еозинофільної гранульоми кісток можна стверджувати, що вибір методики лікування залежить від локалізації процесу. При локалізації осередку в хребті лікування полягає у консервативній реабілітації за принципом лікування неускладнених травматичних компресійних переломів хребців у дітей. При ураженні довгих та плоских кісток потрібно застосовувати внутрішньокісткову резекцію патологічного осередку, як найбільш радикальну та водночас органозберігаючу операцію, враховуючи лакунарний тип ураження кістки проліферативним процесом. Використання гідроксилапатиту, насиченого преднізолоном, як препарату, який застосовується для лікування гістіоцитозів з клітин Лангерганса, не тільки виконує роль матеріалу для пластики кісткового дефекту, але й містить в собі ефект локальної зупинки проліферативного процесу, запобігаючи рецидиву хвороби. Проведені діагностично-лікувальні заходи дозволили отримати позитивні результати лікування у 94% (51,2% у контрольній групі) та зменшили відсоток незадовільних результатів лікуванні до 6% (48,8% у контрольній групі).