Латишев Д. Ю. Нейрохірургічне лікування хворих з апалічним синдромом

Дисертація присвячена питанням нейрохірургічного лікування хворих з апалічним синдромом (АС) та його наслідками шляхом активізації регенераторно-пластичних процесів головного мозку за допомогою трансплантації клітин ембріональної нервової тканини. Вивчена клініка та особливості перебігу АС та його наслідків, а також найближчі та віддалені результати нейрохірургічного лікування 64 хворих. Визначені сприятливі та несприятливі фактори, які дозволяють диференційовано підійти щодо вирішення питання про проведення відновлювального лікування методом нейротрансплантації або комбінованими втручаннями у хворих з АС та його наслідками. Визначені терміни втручання, їх послідовність, а також підхід до вибору донорського матеріалу. На відміну від існуючих праць, вперше проаналізовано вплив поєднання прогностично значущих факторів на віддалений прогноз на підставі визначення основних прогностичних груп хворих. Встановлено, що домінуючими в клінічній картині у хворих з АС та його наслідками є симптомокомплекси органічної деменції та псевдобульбарно-паралітичний, або їх поєднання. Проаналізовані віддалені результати лікування хворих з АС та його наслідками. Позитивний результат згідно відновлення рівня життєдіяльності одержаний у 50% хворих, а відносно рівня відновлення когнітивних функцій - у 12,5% пацієнтів. За допомогою клініко-інструментальних методів вивчено особливості регенераторно-пластичних процесів головного мозку у хворих з АС та його наслідками після трансплантації ЕНК в різні відділи ЦНС. Виявлено, що стать хворих з АС та його наслідками вірогідно не впливає на клінічний перебіг та результати відновного лікування методом нейротрансплантації. Встановлено, що кількість фрагментів ЕНТ, які трансплантуються в мозок пацієнтів з АС або його наслідками, сприяє вірогідно різному впливу на результат лікування хворих, при цьому двократне збільшення кількості матеріалу, що трансплантується, в 1,5 рази підвищує результативність відновного лікування. Доведено, що поєднання інтрапаренхімальної та інтратекальної нейротрансплантації є більш ефективною стратегією відновного лікування у пацієнтів з АС та його наслідками.