Онищенко Г. А. Мовна структура української народної загадки (семантичний і синтаксичний аспекти).

Об'єкт - тексти українських загадок. Мета - виявити конститутивні ознаки лексичної і синтаксичної будови тексту загадки як цілісної діалогічної структури, що об'єднує образну частину і відгадку. Методи - системного лексико-семантичного і когнітивного аналізу, синтаксичного опису із застосуванням методу трансформації, перефразування, кількісний аналіз. У дисертації встановлено, що українська народна загадка - лінгвокультурний міні-текст. Специфіка загадки як семантичного фольклорного твору полягає в обранні конкретної теми, у виборі загадуваного об'єкта, денотата, якому присвячено міні-текст, у лаконізмі, парадоксальності змісту, чіткій лаконічній формі тексту. Цілісність тексту загадки створюється поєднанням образної частини загадки і відгадки. Номінація текстом загадки - це форма висловлення, в якій закодовано евристичне розуміння певного предмета чи явища. Текстова номінація загадки об'єднує образну частину і слово - відгадку (слова-відгадки). Досліджено синтаксичну структуру загадки, яка може бути виявленою лише при зіставленні тексту загадки з діалогічною єдністю. Визначено, що текст загадки, як і діалогічна єдність, складається з двох частин, тісно пов'язаних змістом. У дисертації встановлено, що образну частину загадки, як і першу репліку в діалогічній єдності, формують синтаксично розгорнуті речення, відгадки - однослівні, двослівні, рідше багатослівні. Сфера - навчальний процес.