Серіков К. В. Відновлення біологічної стійкості організму при хірургічній кровотечі

В роботі узагальнені результати інфузійно-трансфузійної терапії та анестезіологічного забезпечення 227 хворих, оперованих з приводу шлунково-кишкової кровотечі виразкового генезу. Використовуючи дані клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження, встановлено, що у хворих на шлунково-кишкову кровотечу визначають порушення серцево-судинної, дихальної систем і біологічної стійкості організму. Вивчений вплив різних методів інфузійно-трансфузійної терапії та анестезіологічного забезпечення на показники гемодинаміки, кисневого режиму і біологічної стійкості організму. Обґрунтовано доцільність використання енергобіометричного моніторингу – статусметрії в оцінці ступенів порушення біологічної стійкості організму при шлунково-кишковій кровотечі. Наведені переваги використання інтегративної кровозберігаючої терапії на основі динамічної стабілізації напруженого об’єму крові у хворих на стресбіопошкоджуючу, стресбіоруйнуючу та стресбіодезінтегруючу шлунково-кишкову кровотечу. Використання запропонованої тактики інфузійно-трансфузійної терапії дозволило надійно усунути порушення показників біологічної стійкості організму, зменшити летальність та запровадити ефективне кровозбереження.