Деркач Т. В. Метафора у літературознавчому тексті 90-х років ХХ століття: семантика, структура, функції

У дисертації здійснено комплексне дослідження метафори як важливого структурно-змістового чинника літературознавчого текстотворення, дієвого засобу категоризації літературознавчої дійсності. У цьому аспекті з'ясовано мотиваційні та логіко-семантичні механізми транспозиції та наступної контекстуально-ситуативної адаптації термінів інших концептуально-поняттєвих сфер (мовознавства, літературознавства, медицини, індустріально-промислової галузі). Окреслено дискурсивну прагматику метафоричних інтерпарадигмальних новотворів. За критерієм формально-семантичної структури у корпусі сучасних літературознавчих метафор виокремлено продуктивні типи іменникових (генітивних), прикметникових, дієслівних, а також розгорнених метафоричних структур. Детально розглянуто їх різновиди з огляду на семантику ядерного метафоротвірного компонента.