Ходаковський О. В. Значення імуногенетичних маркерів крові для відбору донорів антистафілококової плазми.

Дисертація присвячена актуальній проблемі трансфузіології - отриманню антистафілококової плазми для клінічного використання у хворих зі стафілокок-індукованими патологічними процесами. У зв'язку із кількісним зменшенням донорських кадрів постала необхідність селекції донорів, генетично схильних до антитілоутворення високого рівня. Відбір проводився на основі типування лейкоцитарних (HLA-A,B,C,DR) та еритроцитарних (ABO, Rh-Hr, MNSs, Lewis, Kell) трансфузійно значимих антигенів і співставлення фенотипів і гаплотипів з рівнем антитіл після імунізації сорбованим стафілококовим анатоксином. Визначена антигенна характеристика 603 імунізованих донорів та здійснено порівняння з неімунізованими особами (744), що сумарно склало репрезентативну вибірку Південно-Східної геногеографічної зони України. Активними донорами з рівнем антистафілококових антитіл в межах 6,0-8,0 МО/мл є особи з гаплотипами HLA-А3В7+ АLeb+ , з рівнем антитіл 10,0-16,0 МО/мл -HLA-А2В27, HLA-А3В27; HLA-А9В22; HLA-А9В27 HLA-DR2. ГаплотипиHLA-А1В8, HLA-А2В14, які є маркерами слабкої імунної відповіді у імунізованих донорів достовірно частіше зустрічались і у немовлят з генералізованою стафілококовою інфекцією (сепсисом), що підтверджує генетичну схильність носіїв цих гаплотипів до низької продукції антистафілококових антитіл, рівень яких недостатній для нейтралізації інфекційного агента. Імуногенетична характеристика донорів сприяє створенню банка гемопрепаратів і підвищенню ступеня гістосумісності при їх підборі реципієнтам.