Фернос Ю. І. Антропонімія Уманщини XVII - початку XXI ст

Дисертація присвячена дослідженню лексичної бази, мотиваційних відношень і словотвірної будови прізвищевих назв та прізвищ Уманщини XVII ? початку XXI ст. Шляхом лексико-семантичного аналізу з'ясовано роль різних класів онімної та апелятивної лексики у формуванні прізвищ. У цьому аспекті визначено склад слов'янських і християнських імен та розкрито семантику апелятивів української мови, відображених в основах прізвищевих назв та прізвищ Уманщини. Визначено основні мотиваційно-номінаційні групи уманського антропонімікону XVII ? початку ХХІ ст.: патроніми (матроніми), патронімно-посесивні назви, локативні назви, квалітативи, ситуативні назви та агентиви. Словотвірно-структурний аналіз особових назв досліджуваного регіону дозволив виділити 5 основних способів їх творення: лексико-семантичний афіксальний, морфолого-синтаксичний, синтаксичний, слово- та основоскладання; фіксуються і назви подвійної словотвірної мотивації. У результаті дослідження встановлено продуктивність основних словотвірних моделей Уманщини як у синхронічному, так і в діахронічному плані. Укладено інверсійний покажчик прізвищ досліджуваного регіону, що унаочнює результати проведеного дослідження. Комплексний аналіз прізвищевої системи засвідчує, що вона функціонує як невід'ємний складник української антропонімії.