Чейлітко Н. Г. Відображення синтаксичної та лексичної цілісності речення через зони зв'язків словоформ

Дослідження є першою спробою системного вивчення зон зв'язків словоформ у реченні на матеріалі українських текстів політичних новин. Зоною зв'язків словоформи (ЗЗС) називають ту частину речення, на яку поширюються синтаксичні зв'язки словоформи. У праці за допомогою об'єктивних формальних методів експліковано типові моделі ЗЗС та описано їхні істотні характеристики, на основі яких показано дію законів переваги та простоти: для кожного класу слів можна визначити велику кількість коротких /простих моделей ЗЗС, тоді як довгі/складні моделі сукупно складають невелику частину від загальної кількості моделей. Серед моделей ЗЗС іменника, що мають однакову довжину, в межах певної позиції опорного іменника виявлено кілька (від однієї до чотирьох) типових моделей, які кількісно переважають решту моделей. У межах кожної моделі ЗЗС, встановленої для певної визначеної позиції опорного іменника, існує одна або дві типові схеми. Статистичний аналіз розподілу синтаксичних зв'язків у реченнях довжиною 6-14 слововживаньвиявив взаємозв'язок між позицією, яку обіймає елемент у реченні, та кількістю зв'язків цього елемента речення. Показано, що в реченні кожної конкретної довжини існують відрізки, які з найбільшою імовірністю характеризуються високою синтаксичною спаяністю. Виявлено закономірність у ймовірнісному розподілі сил спаяності елементів у реченні: з імовірністю 50 % сила спаяності між першим та другим елементами речення дорівнюватиме двом. Встановлено, що для речень довжиною 6-14 слововживань взаємозв'язок між довжиною речення та середнім значенням загальної кількості зв'язків, наявних у ньому, виражається функцією у=3х-4. У праці підтверджено гіпотезу про можливість створення лексико-тематичної моделі дискурсу на основі блоків спаяності елементів речення. Упорядковані в лексико-тематичну модель ЛСВ адекватно відобразили тематичну спрямованість проаналізованого дискурсу.