Кравченко О. В. Мовно-філософські аспекти вербалізації часу і простору в історичних романах Павла Загребельного

Дисертацію присвячено встановленню закономірностей самоорганізації дискурсу історичних романів Павла Загребельного. Синергетична методологія застосовувалася до художнього часу й простору як компонентів складної нелінійної системи художнього твору. Інтеграційна методологія дослідження будується на основі поєднання ідей синергетики, традиційної лінгвістики (лексичної семантики, функціональної граматики), філософії мови. Встановлено особливості вербалізації часу й простору в ідіолекті письменника. З'ясовано роль дейктичних одиниць у вираженні часово-просторових відношень як компонента мовної картини світу. Висвітлено сутність хронотопу в організації художнього твору. Досліджено особливості вербалізації часу й простору в стані гомеостазису системи історичного роману. Уведено поняття зон максимальної, високої та мінімальної стабільності в системі художнього твору; вивчено здатність до самоорганізації мовних одиниць з часовою та просторовою семантикою. Окреслено якісні трансформації системи дискурсу історичного роману, що ґрунтуються на взаємопереходах свого / чужого, відкритого / замкненого простору, простору місцезнаходження та пересування, а також взаємних якісних змінах лінійного, циклічного та історичного часу.