Бузько С. А. Лексика української постмодерної прози.

Об'єкт - лексична організація текстів української постмодерної прози. Мета - описати особливості лексичної організації текстів української постмодерної прози, виявивши основні типи стилістично маркованої лексики та проаналізувавши специфіку їх функціонування в постмодерних текстах. Методи - описовий, контекстологічний аналіз, дистрибутивний й компонентний аналіз, кількісно-статистичний. У дисертації здійснено комплексний функціонально-стилістичний аналіз лексичної організації текстів української постмодерної прози. Визначено обсяг поняття "стилістична маркованість мовних засобів", описано наукові підходи до класифікації стилістично маркованої лексики та проаналізовано функціонально-стилістичні особливості узуальної та оказіональної стилістично маркованої лексики, яка функціонує в постмодерних художніх текстах. До узуальних стилістично маркованих одиниць у роботі віднесено не лише нормативні, усталені реалізації мовної системи, але й ті одиниці, які не належать до фактів літературної мови, але є апробованими в суспільній практиці результатами мовленнєвої діяльності (розмовно-просторічна лексика, територіальні та соціальні діалектизми, суржикові лексичні елементи). Серед оказіональних лексичних одиниць окремо розглядаються оказіональні сполучення слів, які виникають унаслідок свідомого порушення письменниками норм лексико-семантичної поєднуваності лексем. Лексика постмодерних художніх текстів аналізується не лише з погляду індивідуального внеску письменників у мовностилістичну природу сучасного художнього вислову, але й в аспекті відбиття світоглядних та мовних змін останніх десятиліть. Сфера - навчальний процес.