Білоусова О. І. Граматична специфіка мови українського законодавства.

Об'єкт тексти сучасного українського законодавства. Мета системний опис граматичної специфіки мови сучасного законодавства України. Методи описовий, лінгвістичного спостереження, порівняння, узагальнення, прийоми контекстуального та квантитативного аналізу. У роботі з'ясовано коло проблемних питань лінгвістики текстів українського законодавства; проаналізовано й узагальнено різні погляди на статус мови законодавства, що кваліфікується як окремий функціонально-стильовий різновид офіційно-ділового стилю сучасної української літературної мови, виявлено типові риси стилю мови сучасного закону. Загальне розуміння мови як чинника законотворення в системній організації мови послужило основою для комплексного дослідження, у якому представлений аналіз віддієслівних іменників, що активно функціонують у обстежених текстових масивах, граматичної категорії стану дієслова (пасивні конструкції), грамеми теперішнього часу, похідних прийменників, сполучників та сполучних слів, а також подається характеристика словосполучення в мовній організації текстів законодавства (словосполучення термінологічного характеру, інфінітивні сполуки), речення (просте, складне, порядок слів, структури з однорідністю, вставлені конструкції). Указані морфолого-синтаксичні категорії найповніше відбивають сутність специфіки мови законодавства як особливого функціонально-стильового різновиду офіційно-ділового стилю сучасної української мови. Сфера - навчальний процес.