Танькут О. В. Обґрунтування ендопротезування кульшового суглоба з використанням монокристалічного корунду в шарнірі ендопротеза.

Об'єкт: пізня асептична нестабільність і матеріали пар тертя ендопротезів кульшового суглоба. Мета: обґрунтувати доцільність застосування монокристалічного корунду в шарнірі ендопротеза кульшового суглоба та удосконалити конструкцію ендопротеза. Методи дослідження: інформаційно-патентне дослідження, клінічне, рентгенологічне та лабораторне дослідження пацієнтів протягом лікування, експериментальні, морфологічні та статистичні дослідження. Уперше експериментально визначено, що частинки монокристалічного корунду практично не викликають запальної реакції прилеглих тканин, що є свідченням його біоінертності. У результаті трибологічних досліджень уперше проведено порівняльну оцінку величини коефіцієнтів тертя найпоширеніших комбінацій пар матеріалів («метал ? полімер», «кераміка ? полімер»), які використовуються в шарнірах ендопротезів кульшового суглоба та запропонованих ? «монокристалічний корунд ? полімер» і «монокристалічний корунд ? монокристалічний корунд». В експерименті уперше отримано нові дані про властивості міцності головки та чашки ендопротеза кульшового суглоба з монокристалічного корунду та обґрунтовано доцільність використання монокристалічного корунду в шарнірі ендопротеза кульшового суглоба. Обґрунтовано основні медико-технічні вимоги до застосування монокристалічного корунду в шарнірі ендопротеза кульшового суглоба, створено дослідні зразки цих конструкцій. Для клінічного використання запропоновано нові типи конструкцій ендопротезів кульшового суглоба з монокристалічним корундом в шарнірі (патенти України № 65197, № 65198 та № 79551). Проведена клінічна апробація ендопротезів кульшового суглоба з монокристалічним корундом в шарнірі показала надійність запропонованих імплантатів і можливість їх подальшого використання в медичній практиці. Результати досліджень впроваджено в клінічну практику Державної установи “Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Академії медичних наук України”, Науково-дослідного інституту травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, ортопедичного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні відновного лікування та діагностики з обласними центрами планування сім’ї та репродукції людини, медичної генетики МОЗ України, травматологічного відділення комунальної установи “Сумська міська клінічна лікарня № 1” МОЗ України, травматологічного відділення СМСЧ № 6 м. Дніпропетровськ МОЗ України.