Білоус Д. І. Лікування посттравматичного гнійного артриту гомілковостопного суглоба

У дисертації представлено аналіз комплексного клініко-рентгенологічного, біомеханічного, мікробіологічного, імунологічного досліджень та хірургічного лікування 101 пацієнта з посттравматичним гнійним артритом гомілковостопного суглоба. Дисертація присвячена актуальному питанню удосконалення компексного лікування післятравматичного гнійного артриту гомілковостопного суглоба з метою покращення результатів лікування. При ретроспективному аналізі клініко-рентгенологічної картини визначено, що найбільш поширений гнійно-запальний процес в гомілковостопному суглобі із залученням дистального епіметафізу великогомілкової кістки виникав при відкритих багатокомпонентних переломах із застосуванням накісткового остеосинтезу. За видами виділених культур мікроорганізмів домінували хворі з стафілококами (у 77,3%). P. aeruginosa, яка є доказовим показником наявності екзоінфікування, була виділена, загалом, від 37,7 % хворих. При аналізі чутливості виділених мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів визначено, що за останні 5 років частота виділення метицилінрезистентного S. aureus зросла з 7,0% до 50,0%. В результаті біомеханічних обстежень хворих з анкілозованим гомілковостопним суглобом визначено оптимальне для ходіння положення стопи при виконанні артродеза. Розроблений алгоритм хірургічного лікування хворих на посттравматичний гнійний артрит гомілковостопного суглоба, який забезпечує диференційований підхід до вибору оптимального методу хірургічного втручання, що дозволяє досягти ліквідації гнійно-запального процесу з відновленням функції кінцівки в короткий термін після травми.