Найрулін А. О. Культурно-історичний і прагмалінгвальний компоненти в письменницькому епістолярію початку ХХ століття

У дисертації на матеріалі листів М. М. Коцюбинського та його сучасників розглянуто особливості вираження культурно-історичного й прагмалінгвального компонентів. Установлено, що перший виявляє себе екстралінгвально та інтралінгвально. Важливими в культурно-історичному аспекті є лінгвокультуреми й конотації. Епістолярний стиль, однією з визначальних рис якого є дискурсивність, споріднений з публіцистичним стилем екстралінгвальною структурою, з художнім та розмовно-побутовим - наповненням лінгвістичної структури; водночас для нього властиві узуальні та оказіональні конотації, що дозволяє сприймати листування крізь призму загального й конкретного. Найбільш конотовані в епістолярію формули-звертання, побажання, прохання, постскриптуми, у яких переважають позитивні конотації, та фразеологізми, де домінують негативні.