Об’єкт: Об’єкт: регенерація міжхребцевого диска при використанні культивованих клітин. Мета: обгрунтувати на основі експериментальних досліджень можливість використання культивованих клітин міжхребцевого диска у лікуванні хворих з дегенеративними захворюваннями хребта. Методи: клінічний, рентгенологічний, експериментальний, статистичний. Обґрунтована і експериментально доведена можливість використання культивованих автологічних та алогенних клітин міжхребцевого диска для оптимізації репарації. Доведено, що трансплантація автологічних клітин, отриманих з міжхребцевого диска молодих щурів у ділянки його ушкодження супроводжується активізацією репаративних процесів і формуванням хондроїду, який контактує з прилеглим фіброзним кільцем без чіткої межі. Ультраструктура клітин регенерату свідчить про їх хрящовий фенотип і високу біосинтетичну активність. Репаративні процеси у міжхребцевих дисках старих щурів, у разі трансплантації автологічних клітин, не забезпечують повного відновлення структури ушкодженого міжхребцевого диска, що пов’язано як із впливом вікових змін у ньому, так і низькими проліферативними і біосинтетичними можливостями клітин. Вперше доведено, що трансплантація культивованих алогенних клітин міжхребцевого диска молодих тварин у ділянку ушкодження диска старих тварин зупиняє розвиток деструктивних змін і оптимізує його репарацію. Виявлено, що при трансплантації культивованих клітин у ділянку ушкодженого диска велике значення має кількість введених клітин та створення додаткових умов рестабілізації при динамічній нейтралізації сегмента хребта. Одержані нові знання стосовно особливостей диференціації, проліферації та біосинтезу клітин фіброзного кільця та драглистого ядра міжхребцевого диска при їх сумісному культивуванні у різних типах культур, а також при культивуванні клітин молодих та старих щурів. Встановлено, що високу проліферативну та біосинтетичну активність клітин у культурі, збереження ними фенотипу забезпечує значна щільність клітин при висіванні та мікрооточення у формі макромолекул матриксу, сформованого при культивуванні. Вперше доведено, що клітини міжхребцевих дисків щурів старечого віку характеризуються низьким ступенем проліферації та слабкою біосинтетичною активністю. Формування компонентів міжклітинного матриксу в однакових умовах культивування відмічено тільки у культурах клітин молодих тварин. Встановлено, що колагенове мікрооточення клітин міжхребцевого диска при культивуванні на матрицях створює умови, подібні до існування клітин in vіvo, що забезпечує збереження життєздатності клітин, їх фенотипу та активної проліферації. Ультраструктурна організація клітин свідчить про їх суттєвий метаболічний потенціал: у міжклітинному просторі накопичуються гранули протеогліканів та фібрили колагену II типу при сумісному культивуванні клітин фіброзного кільця та драглистого ядра, а при культивуванні клітин фіброзного кільця міжхребцевого диска – колагену I та II типів. Застосування культивованих автологічних та алогених клітин міжхребцевого диску покращить стан диску та результати лікування хворих за рахунок оптимізації репаративних процесів. Використання запропонованого метода культивування клітин (патент України № 24201) дало змогу одержувати достатню кількість їх для імплантації на колагенової матриці. Додержання вимог щодо застосування даного метода в клінічній практиці забезпечить максимальний ефект трансплантації клітин в диск у хворих з дегенеративними ушкодженнями хребта. Результати дослідження впроваджено у навчальний процес і науково-дослідну роботу на кафедрі анатомії людини Луганського державного медичного університету; кафедрі загальної хірургії з курсами травматології, оперативної хірургії та судової медицини ДВНЗ «Ужгородський національний університет»; кафедрі травматології та ортопедії ХМАПО; кафедрі невропатології та нейрохірургії Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького, кафедрі травматології та ортопедії Івано-Франківського національного медичного університету. Травматологія та ортопедія.
