Малик В. Д. Диференційоване лікування діафізарних переломів кісток гомілки з використанням блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу

Дисертація присвячена проблемі лікування діафізарних переломів кісток гомілки, обґрунтуванню та розробці диференційованого підходу, удосконаленню технології БІОС з метою покращення результатів лікування хворих та зменшенню строків непрацездатності. В роботі показано, що в 38,11 % випадків виходу на первинну інвалідність причиною є відсутність фіксації малогомілкової кістки при низьких переломах кісток гомілки. В результаті біомеханічного дослідження встановлено, що остеосинтез обох кісток гомілки не викликає суттєвих змін пружно-деформованого стану цих кісток в порівнянні з остеосинтезом тільки великогомілкової кістки при всіх варіантах навантаження кінцівки. Але важливо, що додаткова фіксація малогомілкової кістки дозволяє зменшити величину зміщень її відламків, значно зменшити напруження в фіксаторі великогомілкової кістки. При нестабільних переломах великогомілкової кістки фіксацію малогомілкової кістки необхідно проводити як в середній, так і в нижній третині гомілки. При стабільних переломах великогомілкової кістки фіксацію малогомілкової достатньо проводити лише в нижній третині. У роботі проаналізовані результати лікування 219 хворих із діафізарними переломами великогомілкової кістки. До основної групи віднесено 103 хворих з діафізарними переломами великогомілкової кістки прооперовані з використанням БІОС. До контрольної групи віднесено 116 хворих з діафізарними переломами великогомілкової кістки, яким виконувався накістковий та черезкістковий остеосинтез. Розроблений клініко-діагностичний алгоритм БІОС дає змогу диференційовано підійти до лікування хворих залежно від тяжкості перелому великогомілкової кістки, наявності перелому малогомілкової кістки в нижній третині, наявності остеопорозу та супутніх пошкоджень внутрішніх органів. Удосконалення техніки операції блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу зменшує травматичність та тривалість оперативного втручання, дозволяє виконувати блокуючий інтрамедулярний остеосинтез без обов'язкового використання ЕОП. Удосконалена післяопераційна реабілітація хворих після цієї операції дає можливість підвищити ефективність лікування та скоротити строки непрацездатності.