Коваленко С. В. Лікування хворих із переломами плечової кістки за допомогою блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0412U003463

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.21 - Травматологія та ортопедія

29-05-2012

Спеціалізована вчена рада

Д26.606.01

Анотація

Дисертація присвячена ефективності лікування хворих із переломами плечової кістки за допомогою БІОС. За результатами порівняльного аналізу ефективності лікування 52 хворих із застосуванням БІОС та 77 хворих, яким проведений традиційний остеосинтез плечової кістки пластиною доведена висока ефективність БІОС при переломах плечової кістки. Проведено аналіз напружено-деформованого стану плечової кістки після остеосинтезу перелому інтрамедулярним блокуючим стержнем. За допомогою біомеханічного моделювання автором досліджено розподіл навантажень у плечовій кістці в нормі та у випадках переломів на дистальному, середньому та проксимальному відділах плечової кістки. Причому на кожному з вказаних відділів плечової кістки було вивчено 3 рівня поперечних переломів. За результатами теоретичного біомеханічного моделювання обгрунтували показання до застосування БІОС на різних рівнях ушкодження плечової кістки. Детальне дослідження напружень при різних варіантах остеосинтезу в залежності від рівня перелому плечової кістки дало змогу ґрунтовно підійти до диференційованого вибору найбільш ефективної методики остеосинтезу з точки зору більш рівномірного розподілу навантажень у системі кістка-фіксатор. Розроблено алгоритм диференційованого застосування БІОС при лікуванні переломів плечової кістки. Розроблено спосіб створення міжуламкової компресії під час виконання динамізації при лікуванні переломів верхньої кінцівки. Отримано патент України на КМ №61176 від 11.07.2011. При проведені порівняльного аналізу ефективності лікування хворих із застосуванням БІОС та традиційного остеосинтезу плечової кістки пластиною відмічається достовірне збільшення (p <0,01) кількості добрих результатів лікування до 55,77%, (в порівнянні з 24,68%), зменшення кількості незадовільних результатів з 7,99 % до 5,77%), скорочення на 1,7±0,31 доби терміну перебування хворого в стаціонарі, скорочення терміну реабілітації на 3 ±0,42 тижнів.

Файли

Схожі дисертації