Маловічко І. А. Критична гідроцефалія у дітей (етіологія, діагностика та лікування)

Дисертація присвячена актуальному для нейрохірургії завданню ? покращенню результатів хірургічного лікування гідроцефалії критичного ступеня вираженості (ГКСВ) у дітей. Проведений порівняльний аналіз особливостей перебігу, діагностики та хірургічного лікування ГКСВ вродженого, постзапального, постгеморагічного, поєднаного генезу. Найбільш сприятливим перебігом і кращими віддаленими результатами характеризується вроджена гідроцефалія, не пов'язана з вадами розвитку ЦНС, за якої після операції у 60% спостережень досягається хороша та задовільна якість життя. Найчастіше (понад 51% спостережень) погану якість життя відзначали у пацієнтів з пери-інтравентрикулярними крововиливами III і IV ступеня, гіпоксично-ішемічним ураженням мозку у поєднанні з перенесеними інфекційно-запальними захворюваннями ЦНС у перші місяці життя. У 63,3% дітей, оперованих у перші 6 місяців життя, досягнута гарна якість життя, тоді як при пізньому зверненні задовільна якість життя відзначена лише у 41,3% хворих. Погану якість життя частіше відзначали у хворих з інфекційно-запальними ускладненнями, особливо у ранньому післяопераційному періоді (у 57% спостережень), рідше - за наявності явищ гіпердренування (у 49,2%), дисфункції лікворошунтувальних систем (у 31,1%). Зменшення кількості дітей з поганою якістю життя з 64,3 до 37% після операції та збільшення кількості пацієнтів з задовільним розвитком з 22 до 36,4% обґрунтовує необхідність виконання хірургічного втручання у хворих з ГКСВ. Застосування розробленої нами лікувально-діагностичної схеми з використанням раціональної хірургічної тактики дозволить покращити діагностику, знизити частоту післяопераційних ускладнень, поліпшити якість життя дітей з ГКСВ