Старченко Я. С. Лексико-словотвірні інновації в жарґонах української мови (від середини 80-их років минулого століття).

Об'єкт - жарґонна лексика української мови. Мета - дослідити інноваційні жаронові номени в українській мові й визначити особливості інноваційних процесів у словотворенні сучасних українських жарґонів. Методи - описовий, зіставно-порівняльний, опозицій, кількісних підрахунків, компонентного аналізу, опитування. У дисертації на широкому й різноманітному матеріалі проведено аналіз лексико-словотвірних інновацій в жарґонах української мови. Уперше здійснено спробу розгляду словотвірних жарґонових явищ як системи з виділенням у ній двох різних груп дериватів: деривати первинного номінування (розглянуто за лексико-словотвірними категоріями з відповідними словотвірними категоріями і тематичними групами) і номени повторного номінування (словотвірні способи і словотворчі засоби ожарґонювання наявних у мові номенів - переведення їх зі статусу загальномовних, літературних, діалектних до жарґонових). Визначено словотвірну специфіку появи номенів-інновацій порівняно із літературною мовою, особливості використання словотворчих засобів у межах окремих жарґонів. Комплексний аналіз дериватів свідчить про тісний взаємозв'язок і взаємозумовленість словотвірних процесів складників національної мови. Сфера - навчальний процес.