Живіцька І. А. Паремії на означення рис характеру людини в українській мові.

Об'єкт - українські прислів'я на означення рис характеру людини. Мета - виявити мовні засоби вираження української ментальності та визначити особливості передачі рис характеру людини на структурному та семантичному рівнях прислів'їв. Методи - описовий, прийоми компонентного, структурно-семантичного та контекстуального аналізу. У роботі визначено мовний статус і специфіку паремій, уточнено концепцію лінгвістичної сутності й ідентифікації прислів'я як одного із різновидів паремій. Виокремлено прислів'я, що репрезентують риси характеру й відображають особливості ментальності українців. Схарактеризовано систему мовних засобів вираження ментальності на лексико-семантичному рівні. Особливу увагу приділено ключовим концептам української мовної картини світу. З'ясовано типові й окремі риси характеру українця, виділено риси характеру з позитивною і негативною оцінкою. Здійснено спробу комплексного дослідження лексико-семантичної структури концептів "жінка" й "чоловік" та виявлення гендерно зумовлених рис характеру. Розкрито соціально-культурну значущість ономасіологічної лексики у вираженні ментальності українського народу. Запропоновано семантико-синтаксичні моделі, за якими побудовані прислів'я на означення рис характеру людини. Сфера - навчальний процес.