Герцен І. Г. Порівняльна характеристика пластики порожнинних дефектів кісток композитними матеріалами на основі гідроксиапатиту (експериментальне дослідження)

Дисертація присвячена вивченню сучасних керамічних та цементних матеріалів на основі гідроксиапатиту, що застосовуються для пластики порожнинних дефектів кісток. Досліджено стехіометрію цементних і керамічних композитних гідроксиапатитних остеопластичних матеріалів в штучній плазмі крові в дослідах на розчинність in vitro. На основі біохімічних досліджень з вивчення у тварин кількісної концентрації визначальних маркерів сироватки крові і основної речовини кісткової тканини при імплантації фосфатно-кальцієвого цементу, біологічного і синтетичного керамічних остеоапатитів, виявлено вплив пластичних матеріалів на метаболізм кісткової тканини. За допомогою динамічних біомеханічних досліджень визначено показники компресійної стійкості метадіафізарної зони великогомілкової кістки залежно від використаного остеопластичного матеріалу: фосфатно-кальцієвий цемент, біологічний і синтетичний керамічні остеоапатити. У результаті гістоморфологічних досліджень вивчено вплив імплантації в дефект проксимального метадіафіза великогомілкової кістки фосфатно-кальцієвого цементу, біологічного і синтетичного керамічних остеоапатитів на оточуючу кісткову тканину, кістковий мозок, кісткоутворювальну функцію періосту і ендосту, формування і перебудову кістково-апатитного регенерату. Проведено порівняльну кількісну оцінку біодеградації остеопластичних біологічних, синтетичних керамічних та цементних композитних гідроксиапатитних матеріалів після заміщення дірчастого дефекту проксимального метадіафіза великогомілкової кістки у тварин у динаміці. Виконано порівняльні дослідження остеопластичних властивостей біологічного і синтетичного керамічних гідроксиапатитних композитних матеріалів з фосфатно-кальцієвим цементним композитом.