Об'єкт - прикметник сучасної української мови як репрезентант категорії оцінки; мета - з'ясувати прагматичний потенціал лексико-словотвірно-граматичних категорій прикметника сучасної української мови; методи - описовий, компонентного аналізу, контекстуального аналізу, дескриптивного аналізу, аналізу словникових дефініцій, аналізу лексикографічних джерел, контекстно-ситуативного аналізу дискурсу, порівняльного аналізу, лінгвістичного експерименту, кількісних підрахунків, вибірки, випадкового вибору; новизна - вперше в українському мовознавстві здійснено аналіз прикметника сучасної української мови у вимірах граматики оцінки з урахуванням ознак його функціювання в різних стилях української мови: описано стан дослідженості лінгвофілософської категорії оцінки, а також прикметника в традиційній і новій прагматично зорієнтованій лінгвістиці; схарактеризовано лексико-словотвірно-граматичні категорії прикметника, що актуалізуються для моделювання значення оцінки; виокремлено тенденції української мови щодо моделювання значення оцінки прикметниковими формами; визначено ступінь продуктивності механізмів мовної гри для вираження оцінки за участю лексико-граматичних розрядів прикметника, його словотвірних засобів та порушення норм сполучуваності в сучасній мовленнєвій практиці українців; окреслено проблеми лексикографування ад'єктивних аксіологічних значень прикметників; з'ясовано особливості функціювання граматичних категорій прикметника, що породжують оцінку, в художньому, публіцистичному, науковому, релігійному текстах та розмовному мовленні; результати - фактичний матеріал, основні положення та висновки дисертації можуть бути використані у вишівських лекційних курсах, на практичних заняттях, під час читання спецкурсів та спецсемінарів з морфології, прагмалінгвістики й стилістики сучасної української мови, в процесі укладання словників української мови, зокрема й активного типу, а також у перекладацькій практиці та викладанні української мови як іноземної; галузь - морфологія, аксіологічна прагмалінгвістика.
