Мартинович Т. Л. Метаболізм сполучної тканини у хворих на хронічні гепатити В і С

У роботі на основі вивчення метаболізму сполучної тканини вирішена за-дача прогнозування перебігу ХВГ та втрати мінеральної щільності кістки у хво-рих на хронічні гепатити В і С залежно від ступеня дисплазії. Встановлено, що у хворих на хронічні гепатити В і С у 87,9 % мають місце клінічні ознаки дисплазії сполучної тканини (ДСТ). Виявлена пряма залежність перебігу захворювання від ступеня дисплазії - чим більший ступінь дисплазії, тим тяжчий перебіг гепатиту (р<0,05). Доведено прискорення метаболізму кісткової тканини із переважанням процесів резорбції, про що свідчать дані біохімічного дослідження, інтенсив-ність яких була пропорційна ступеню ДСТ (р<0,05). У 83,8 % хворих мали місце порушення структурно-функціонального ста-ну кісткової тканини, ступінь вираженості яких залежав від стану сполучної тка-нини (р<0,05). Встановлена зворотна нелінійна залежність структурно-функціонального стану кісткової тканини від тривалості захворювання на хроні-чні вірусні гепатити В і С та стану сполучної тканини: у групах з ДСТ І-ІІ ст. - ?= - 0,87 та ?= - 0,7 відповідно, у групі з ДСТ ІІІ ст. - ?= - 0,44. Чим вищим був ступінь дисплазії, тим більш вираженими були процеси резорбції кістки. Методом кореляційного аналізу встановлений зв'язок між індексом міцно-сті кістки та загальними і біохімічними показниками у сироватці крові та сечі. Достовірність отриманих результатів дозволила науково обґрунтувати до-цільність визначення ступеня ДСТ, що може слугувати діагностичним критерієм для прогнозу перебігу захворювання, змін структурно-функціонального стану кісткової тканини та виділення груп ризику для проведення профілактики і ліку-вання остеопоротичних змін та противірусної терапії у хворих на хронічні гепа-тити В та С.