Демиденко Г. Г. Паралінгвальні фразеологізми в українській етнокультурі.

Об'єкт - фразеологізми української мови, що відображають невербальну комунікацію лінгвоносіїв; мета - здійснити аналіз складу, семантики і структури паралінгвальних фразеологізмів української мови, визначити культурно-національні особливості цих сталих зворотів у комунікативному етнопросторі; методи - кореляції мовних і позамовних явищ, компонентного аналізу, описовий, зіставний, етнокультурний коментар, кількісний аналіз; новизна - уперше на українському мовному ґрунті здійснено спробу цілісно й багатоаспектно витлумачити паралінгвальні сталі вислови; виділено окремі різновиди фразеологічних одиниць за структурно-семантичними особливостями: описані параметри и тактики невербальної комунікації, репрезентовані стійкими словосполученнями, зважаючи на потенціал різних груп паралінгвальних знаків; визначено місце цих зворотів у загальному фразеологічному фонді, доведено їх культурну детермінованість на східнослов'янському мовному тлі: звертається увага на культурно-специфічні орієнтації в семантиці паралінгвальних стійких висловів, подається характеристика емоційно-пізнавальної сфери українців за допомогою фразем, зокрема розкривається емоційна культура, когнітивна сфера людини й типологічні риси національного характеру, висвітлено стереотипні моделі невербальної поведінки українців, закорінені у фразеологізмах, з позицій соціальної унормованості й узвичаєності; результати - фактичний матеріал, основні положення та висновки дисертації можуть бути використані в лексикографічній практиці, а також у навчальному процесі - під час викладання курсів і спецкурсів із фразеології, стилістики, теорії комунікації, лінгвокультурології, паралінгвістики, психолінгвістики на філологічному факультеті; галузь - лінгвістика.