Волошин М. І. Обґрунтування вибору методу знеболення у пацієнтів після оперативних втручань з приводу сколіотичної деформації хребта

У роботі досліджено вплив різних методів знеболення на стрес-відповідь, показники гемодинаміки і стан когнітивних функцій у 105 пацієнтів, прооперованих з приводу сколіотичної деформації хребта. Хворі були розподілені на 2 групи. Пацієнтам I групи (n=53) у післяопераційному періоді знеболювання проводилось шляхом внутрішньом'язового введення промедолу в дозі 0,3-0,5 мг/кг. Хворим II групи (n=52) для післяопераційного знеболення використовувалася подовжена епідуральна аналгезія із застосуванням 0,2 % розчину ропівакаїну. На 4-х етапах (перед операцією, а також на 1-у, 3-ю і 7-у післяопераційну добу) фіксувався рівень болю за ВАШ і визначалися маркери стресу: рівень кортизолу, глюкози, інсуліну, розраховувалися індекси НОМА і КІІ. На цих же етапах досліджувалися показники гемодинаміки: АТ, ЧСС, ЦВТ і стан когнітивних функцій (тести Лурія і Люшера). Встановлено, що в післяопераційному періоді рівень болю за ВАШ і динаміка маркерів стресу були менш вираженими в II групі. Вивчення показників гемодинаміки показало, що найбільш динамічно на хірургічну травму відреагували показники ЧСС в 1-у післяопераційну добу у пацієнтів I групи. Виявлено більш значуще пригнічення показників КМП і ДМП у пацієнтів I групи. Пацієнти II групи також мали перевагу за всіма видами активності і терміном перебування в стаціонарі.