Похилюк О. М. Евфемізми в мові української містичної прози початку ХХІ століття.

У дисертації досліджено мовну природу та функціонування евфемізмів у сучасній українській містичній прозі. Проаналізовано генезис та дефініції терміна "евфемізм". Виявлено спільні та відмінні ознаки евфемізмів і суміжних мовних одиниць: дисфемізмів, синонімів, арготизмів, криптонімів та фразеологізмів. Досліджено семантико-структурні особливості евфемізмів, серед яких окреслено монолексичні, полілексичні та описово-ситуативні евфемістичні мовні одиниці. Визначено функції та частотність уживання евфемізмів у художній прозі. На основі ступеня стійкості та відтворюваності евфемістичних висловів, ступеня легкості їх декодування та соціального маркування евфемізми поділено на загальномовні, мовленнєві та оказіональні. Визначено такі основні сучасні мовні техніки та способи евфемізації: метафорична номінація, метонімічна номінація, синекдоха, прономіналізація, мейозис, мовна гра тощо.