Новікова Є. Б. Інноваційні семантико-словотвірні процеси в похідних прикметниках сучасної української мови.

Об'єкт - інноваційні похідні прикметники сучасної української мови початку ХХІ століття, способи та засоби творення нових простих і складних прикметників, типи їхніх значень та особливості функціонування в мові й мовленні; мета - з'ясувати особливості семантико-словотвірної структури інноваційних похідних прикметників, що з'явилися в сучасній українській мові на початку ХХІ століття; методи - синхронно-описовий з елементами порівняльного аналізу, метод структурно-словотвірного аналізу, метод моделювання, контекстуально-семантичного аналізу, метод кількісних підрахунків.; новизна - уперше в українському мовознавстві здійснено комплексне дослідження загальномовних та індивідуально-авторських прикметникових неологізмів, утворених як за узуальними, так і неузуальними словотвірними моделями, із порушенням дериваційних та інших норм і без них, виявлено продуктивні способи творення таких слів на базі власне українських і запозичених основ, установлено тенденції та закономірності деривації нових ознакових слів на сучасному етапі розвитку української мови; проаналізовано наявні теоретичні надбання в галузі вивчення інноваційних дериватів, вибудувано категорійний апарат та методику дослідження деривації ад'єктивів у сучасній українській мові; виявлено інноваційні ад'єктивні похідні одиниці (загальномовні та індивідуально-авторські) початку ХХІ століття у мові ЗМІ, інтернет-форумів, художньої літератури та у словниках неологізмів сучасної української мови; скласифіковано інноваційні ад'єктивні одиниці за способами й засобами творення, з'ясовано їхні особливості; описано продуктивні дериваційні типи простих і складних похідних прикметників-неологізмів; виявлено специфіку реалізації загальних і часткових словотвірних значень ад'єктивних новотворів, порівняно їх із узуальними; установлено мотиваційні стосунки інноваційних похідних прикметників і твірних баз різної частиномовної належності; проаналізовано їхні структурно-семантичні й граматичні особливості; зафіксовано явища множинної мотивації, а також розходження формальної та семантичної мотивації; виокремлено випадки черезкрокової деривації; схарактеризовано творення інноваційних ад'єктивів способом схрещування слів; простежено морфонологічні зміни, що відбуваються під час творення прикметників-неологізмів; результати - фактичний матеріал, основні положення та висновки дисертації можуть бути використані в лексикографічній практиці, а також у навчальному процесі - у викладанні курсів із лексикології і словотвору сучасної української мови, спецкурсів із неології і словотвірної семантики; галузь - лінгвістика.