Панасенко К. О. Символіка поетичного тексту як об'єкт перекладу (на матеріалі українських та російських перекладів англомовної поезії XIX-XX cт.)

У реферованій роботі з'ясовані типові проблеми, труднощі, магістральні тенденції та ключові засоби відтворення символів у перекладах поетичних текстів. Інтегративний підхід і комплексна методика дослідження уможливлюють потрактування символу як одиниці культури, що засвоюється її носіями на несвідомому рівні, відзначається двоплановістю семантики, багатозначністю, контекстуальною обумовленістю, зображально-виражальною здатністю в художньому, зокрема поетичному, тексті, що за умов релевантного відтворення у перекладі забезпечує ступінь його адекватності/еквівалентності до вихідного тексту. У процесі перекладу англомовних поетичних текстів XIX-XX ст. спостерігаються такі магістральні тенденції відтворення символів: адекватна інтерпретація символіки; нівелювання символічного контексту оригіналу на рівні ідентифікації символу та/або ігнорування його контекстуально релевантних значень; ступінь присутності особистості перекладача, що у крайніх випадках призводить до неадекватної інтерпретації символіки вихідного тексту. Основними засобами адекватного/неадекватного відтворення символів англомовної поезії XX-XIX ст. у перекладі виявляються словникові відповідники, контекстуальні заміни, варіантні відповідники. Ключові слова: переклад, символ, адекватність, поезія, символи простору, відтворення символів, словниковий відповідник, варіантний відповідник, контекстуальна заміна.