Лебедева Г. В. Відтворення авторських художніх кодів в українських перекладах п’єс В. Шекспіра «Отелло», «Макбет» і «Сон літньої ночі»

Об’єктом дослідження є художній код В. Шекспіра, представлений сукупністю семіотично навантажених одиниць, виявлених в п’єсах «Отелло», «Макбет» і «Сон літньої ночі» релевантних для перекладацького відтворення. Предметом дослідження є способи відтворення авторських художніх кодів на прикладі художнього коду В. Шекспіра в українських перекладах п’єс «Отелло», «Макбет» і «Сон літньої ночі». Мета дисертації полягає в дослідженні релевантності застосування семіотичного інструментарію в процесі аналізу способів відтворення авторського художнього коду В. Шекспіра в оригіналах і українських перекладах зазначених п’єс. Методологічний апарат дослідження включає поняття та методики, запропоновані у лінгвістиці, перекладознавстві, семіотиці. Основними методами дослідження є компонентний, зіставний перекладознавчий аналіз та семіотичний, що спирається на класифікацію за Ч. Пірсом і типологію семіотичних кодів за Р. Бартом. Наукова новизна дослідження визначається тим, що в ньому вперше семіотичний інструментарій використовується з метою аналізу українських перекладів п’єс В. Шекспіра «Отелло», «Макбет» і «Сон літньої ночі». Теоретичне значення роботи полягає у використанні релевантного для аналізу перекладів драматичних творів семіотичного інструментарію, що враховує особливості драми як жанру з подвійною знаковою природою. Практична цінність отриманих результатів зумовлена можливістю їх застосування у викладанні теорії та практики перекладу, інтерпретації драматичного тексту, порівняльної стилістики, порівняльному літературознавстві, історії літератури Великої Британії і США.